Справа № 2-5458/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року                                        Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого – судді Короля О.П.

при секретарі Стаховій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітета Вінницької міської ради про визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності на цегляний гараж літ. «Б», площею 17,7 кв.м. з погрібом літ. «п/Б», що розташований в дворі АДРЕСА_1.

В позові зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Оскільки у житловому будинку відсутній підвал, де можуть бути влаштовані власниками квартир підсобні приміщення - сараї, вона придбала сарай, який був переданий їй РБУ-1. ЖЕК-3 м. Вінниці не заперечував щодо використання сараю як підсобного приміщення до належної їй квартири АДРЕСА_2. В подальшому для потреб своєї сім’ї та власних потреб на місці сараю нею збудовано гараж. З часу побудови гараж використовується як складова частина квартири.

Згідно матеріалів технічної інвентаризації від 14.05.2008 року самочинно збудованим є гараж літ. «Б» площею 17,7 кв.м. з погрібом літ. «п/Б» по АДРЕСА_1 у м. Вінниці. Однак, технічним звітом встановлено, що несучі конструкції гаража знаходяться в задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Звернувшись до відділу архітектури та містобудування виконкому Вінницької міської ради щодо відповідного оформлення даного підсобного приміщення, конфліктна комісія, яка займалась питаннями оформлення актів прийняття до експлуатації, тимчасово призупинила свою роботу. Неможливість належного оформлення даного гаражу через перешкоди зі сторони  виконавчого комітету міської ради не дає змоги отримати юридичний документ про право власності на квартиру з гаражем, який є невід’ємною частиною і одним цілим з квартирою. Тому позивач просить визнати за нею право власності на цегляний гараж літ. «Б» площею 17,7 кв.м. з погрібом літ. «п/Б», що знаходиться в дворі АДРЕСА_1 у м. Вінниці, приналежний до квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні при вирішенні справи покладалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності,  прийшов до висновку, що позов обґрунтований і  підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Дану квартиру ОСОБА_1 приватизувала у 2001 році, про що отримала свідоцтво про право власності. В даній квартирі постійно проживає з 1991 року та свого часу провела відчуження квартири на користь свого сина. Однак згодом син повернув квартиру у власність ОСОБА_1 шляхом укладення договору дарування від 10.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4

З пояснень представника позивача вбачається, що в зв’язку з відсутністю в житловому будинку підвалу, де можуть бути влаштовані власниками квартир підсобні приміщення, ОСОБА_1 придбала сарай, який був переданий їй РБУ-1, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.04.1991 року. Згідно довідки ЖЕК № 3 м. Вінниці від 08.02.1991 року №147 ЖЕК не заперечував щодо використання останньою сараю, як підсобного приміщення до належної їй квартири АДРЕСА_3.

В  приватизацію зазначеної квартири даний сарай, як підсобне приміщення, не увійшов. В 1992 році для потреб своєї сім’ї на місці сараю ОСОБА_1 збудувала гараж, який використовується нею як складова частина квартири.

Постановою управління містобудування та архітектури Вінницької міської ради від 06.10.2005 року №357 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва гаражу по вул. Пушкіна, 19 у м. Вінниці.

Згідно матеріалів технічної інвентаризації від 14.05.2008 року самочинно збудованим є гараж літ. «Б» площею 17,7 кв.м з погрібом літ. «п/Б» по АДРЕСА_1 у м. Вінниці.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мур» проведено обстеження вказаного гаражу на предмет відповідності Державним будівельним нормам України. Технічним звітом стану будівельних конструкцій гаражу по АДРЕСА_1 встановлено, що несучі конструкції гаража знаходяться в задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Даний висновок зроблено на підставі «Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд», затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 р. за №32/288.

Після отримання позитивного технічного висновку про стан будівельних конструкцій гаражу, позивач вирішила оформити його як підсобне приміщення до належної їй на права власності квартири АДРЕСА_4. Звернувшись до відділу архітектури та містобудування виконкому Вінницької міської ради з’ясувалося, що конфліктна комісія, яка займалась питаннями оформлення актів прийняття до експлуатації, тимчасово призупинила свою роботу. Відділ приватизації КП «ВМБТІ» повідомив, що підсобних приміщень до квартири немає, а гараж необхідно оформити і отримати свідоцтво про право власності на квартиру з гаражем, який є складовою частиною квартири.

При вирішенні цієї цивільної справи суд враховує, що правильність та надійність будівництва та переобладнання житлових приміщень, прибудованих до квартири № 3, підтверджена вказаним вище звітом проектно-будівельної установи. Можливість експлуатації цих приміщень як житлових також підтверджена даним висновком. Крім того, висновки даного технічного звіту обґрунтовані чинними державними будівельними та санітарно-епідеміологічними  нормами і правилами України.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватись, розпоряджатись, володіти своїм майном.

    Частиною 1 п .2 ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення) майна.

    Згідно ст. 332 ЦК України особа має право використати одну річ для створення іншої речі.

    Статтею   16 Цивільного Кодексу України встановлює, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів особи є визнання права.

    Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 Конституції України  визначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що неможливість належного оформлення гаражу через перешкоди зі сторони  виконавчого комітету Вінницької міської ради унеможливлює отримання ОСОБА_1  документу про право власності на квартиру з гаражем, тому, на переконання суду, доцільно визнати право власності за ОСОБА_1 на цегляний гараж по вулиці Пушкіна, 19 в місті Вінниці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України,  ст.ст. 15, 16, 321, 331, 332 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цегляний гараж літ. «Б» площею 17,7 кв.м., з погрібом «п/Б», що знаходиться в дворі АДРЕСА_1 в м. Вінниці, приналежний до квартири АДРЕСА_5.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

Рішення суду набрало законної сили 03 серпня 2010 р.

Оригінал рішення зберігається в архіві суду.

Копія вірна.

Суддя :

Секретар :