Справа № 22ц-21100/10 Головуючий в і -й інстанції
Категорія -26 ( І ) Ваврушак Н.М.
Доповідач Барильська А.П.
У X В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.
суддів: Зубакової В.П.,Карнаух В.В.
при секретарі: Євтодій К.С.,
за участю: позивача – ОСОБА_2, його представника – ОСОБА_3 ,
представника відповідача – Овсянікова Іллі Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, та просив стягнути з відповідача на його користь 80 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв’язку з професійним захворюванням.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 15,0 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди; розмір моральної шкоди, стягнутої судом, не відповідає моральним стражданням позивача, є значно завищеним та не обґрунтованим; судом не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; не застосовано тримісячний термін позовної давності та порушено норми процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 тривалий час, з 1955року по 2004 рік, працював на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком» підземним електрослюсарем черговим по ремонту устаткування.
Висновком МСЕК від 13.09.2004 року позивачу ОСОБА_2 первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності по захворюванню пиловий бронхіт І ст..,емфізема легенів, а всього 40 % втрати професійної працездатності і третя група інвалідності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту її спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач обмежений у фізичній роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги стосовно не надання позивачем доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов’язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 05.08.2002. встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням.
Висновок суду про відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Необґрунтованими,є також доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: