Справа №2а- 648\10

Справа №2-3909\10.

Заочне  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді            Плахотнюк К.Г.

при секретарі                     Бондарук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

встановив:

19 квітня 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

    В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивачем зазначено, що він з 25.05.2009 року  обіймає посаду директора  дирекції  "Автотранспошта". При призначенні на вказану посаду ним було подано до відділу кадрів документи про його освіту.  25.02.2010 року йому стало відомо, що  старшим оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України  в м. Києві  проводилася перевірка  звернення заступника  генерального директора  УДППЗ "Укрпошта" Черкасова Ю.Е.  щодо можливого використання ним  підробного диплому  Українського  транспортного університету.  У відповідь на запит  "Автотранспошта" щодо належності  диплому  серії НОМЕР_1 за 1995 рік,  Національний транспортний  університет  повідомив, що диплом зазначеної серії та номеру у 1995 році університетом нікому не видавався, а ОСОБА_1 навчався в їхньому ВУЗі з 2006 по 2009  рік на заочній формі  навчання, успішно закінчив  університет і отримав диплом бакалавра  серії НОМЕР_2. За результатами проведеної перевірки старшим оперуповноваженим  ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України  в м. Києві було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Саме у зв"язку з зазначеною перевіркою позивачу  стало відомо про те, що в його особовій справі з"явилася  копія диплому серії НОМЕР_1, що його дуже здивувало та занепокоїло. Крім того, йому стало відомо, що саме начальник відділу кадрів дирекції "Автотранспошта" ОСОБА_2, не маючи на те жодних підстав, вчиняє дії направлені на притягнення його до кримінальної відповідальності та як наслідок переслідує мету щодо розповсюдження відносно нього неправдивої та недостовірної інформації з метою подальшого його звільнення з займаної ним посади. Не задовільнившись відповіддю  Національного транспортного університету, ОСОБА_2 систематично почала писати  на нього різного роду скарги до правоохоронних органів, розповсюджувала неправдиву інформацію серед працівників очолюваного ним  підприємства. У своїх скаргах відповідач  оговорює його та членів його сім"ї,  просить порушити кримінальну справу , за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Зі  змісту скарг ОСОБА_2 випливає, що  вони містять  твердження про неправдиву та недостовірну інформацію, що  принижує його честь, гідність, ділову репутацію яка поширювалася серед  сторонніх осіб відносно нього та членів його сім"ї.  Просив визнати розповсюджену ОСОБА_2 у її скаргах до Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, від 08.02.2010 року інформацію такою, що  не відповідає дійсності та ганьбить його  особу і підриває його репутацію, як директора дирекції "Автотранспошта" , а саме: 1)" узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1". Також просив, зобов"язати ОСОБА_6 спростувати зазначену інформацію шляхом направлення  до  керівництву Мінтрансу та зв"язку, Генеральній прокуратурі України заяв у яких повідомити, що вона  визнає  недостовірність викладеної в її скаргах відомостей до прокуратури наступного змісту: "Відомості про те, що ОСОБА_1 "предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома" не відповідають дійсності"; "Відомості про те, що охоронну функцію діяльності  ОСОБА_1  у першу чергу здійснює його син ОСОБА_5, полковник міліції, заступник начальника ДАІ м. Києва  - не відповідають дійсності, надумані нею особисто чи з подачі кого?";  "Він ОСОБА_5 нічого не організовує, не здійснює ніяких дзвінків, і взагалі я не знайома з ним. Вказала його прізвище у заявах для чого? Чи з подачі кого?". Зобов"язати  ОСОБА_2 спростувати зазначені відомості  також і у трудовому колективі.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив  визнати  інформацію, розповсюджену відповідачем до правоохоронних органів відносно позивача та членів його сім"ї, яка також стала достовірно відомою членам трудового колективу, як таку, що є недостовірною та зобов"язати відповідача  спростувати розповсюджену нею інформацію шляхом направлення  відповідних заяв.

 Відповідач або ж його представник у судове засідання не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила, з будь-якими клопотаннями про відкладення розгляду справи на адресу суду не зверталася. Зважаючи на те, що відповідач не отримує судові повістки за вказаною в позовній заяві адресою, що відповідає  місцю її реєстрації, неможливість вручення  судової повістки через органи експлуатуючої організації, суд вважає належним повідомлення  ОСОБА_2  про дачу, час та місце судового розгляду справи, шляхом опублікування оголошення у газеті "Урядовий кур"єр". З огляду на викладене, врахувавши думку представника позивача, суд ухвалив провести  заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про захист честі, гідності та ділової репутації за відсутності відповідача, за результатами судового розгляду ухвалити заочне рішення.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1  наказом  №122/К  від 25.05.2009 року, відповідно до ст. 21 КЗпП України, ст. 16 Закону України "Про поштовий зв"язок", призначений на посаду  директора дирекції  "Автотранспошта" УДППЗ  "Укрпошта" з 25.05.2009 року (а.с.9).

  Відповідно до змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи  від 25.02.2010 року старшого оперуповноваженого ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, затвердженої  Начальником  Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві, за результатами  перевірки звернення  заступника  Генерального директора  УДППЗ "Укрпошта" Черкасова Ю.Е. щодо можливого  використання підробного диплому Українського транспортного  університету виданого на ім"я ОСОБА_1 зроблено висновки про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Зазначена постанова також містить відомості про те, що   начальником відділу кадрів  дирекції "Автотранспошта" ОСОБА_2 у особовій справі директора  дирекції "Автотранспошта" ОСОБА_1  виявлено  копію диплома  Українського транспортного університету  виданого на ім"я  ОСОБА_1. У ході проведення внутрішньої перевірки  було встановлено, що виявлений  диплом  Українським транспортним університетом на ім"я ОСОБА_1 не видавався ні ОСОБА_1  ні будь-якій іншій особі. Дослідчою перевіркою також було встановлено, що диплом, який на думку,  начальника відділу кадрів дирекції "Автотранспошта" ОСОБА_2, був підробним та незаконно використовувався ОСОБА_1 містив дані про прізвище володільця диплому, яке не співпадало з прізвищем  директора дирекції "Автотранспошта", а даних у особовій справі останнього, а саме в особовому листку по обліку кадрів про надання ОСОБА_1 цього ж диплому відсутні.

За повідомленням  Національного транспортного університету ОСОБА_1 навчався у цьому ж навчальному закладі з 2006 по 2009 рік на заочній формі навчання, успішно закінчив університет і отримав диплом бакалавра серії НОМЕР_2.

Таким чином, дослідивши зміст зазначеної постанови, суд прийшов до висновку, що саме начальник відділу кадрів дирекції  "Автотранспошта"  виявила в особовій справі  ОСОБА_1 диплом  серії НОМЕР_1, виданий Національним транспортним університетом у 1995 році та ініціювавла його перевірку.

За результатами перевірки встановлено, що зазначений   вище диплом Національним транспортним  університетом нікому не видавався. Крім того,  прізвище володільця диплому не співпадає з прізвищем позивача у справі, будь-які дані які свідчили б про те, що саме  позивач надав цей же диплом до відділу кадрів  відсутні.

За результатами звернення заступника  Генерального директора  УДППЗ "Укрпошта" Черкасова Ю.Е. щодо можливого  використання підробного диплому Українського транспортного  університету виданого на ім"я ОСОБА_1, ініційованого начальником відділу кадрів ОСОБА_2 прийнято рішення, яким встановлено зазначені вище обставини. Постанова прол відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого  ст. 358 КК України ніким не оскаржена, набрала законної сили.

Судом також встановлено, що 08.02.2010 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до  Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України з приводу  неналежного на її думку здійснення господарської діяльності  директором дирекції "Автотранспошта" ОСОБА_1  (а.с.11-14).

Крім питань, що стосувалися господарської діяльності здійснюваної директором дирекції "Автотранспошта"  ОСОБА_1, автор повідомляє про  використання останнім підробленого диплому, вжиття заходів для усунення наслідків незаконного використання диплому та вплив на службових осіб сина ОСОБА_1 з метою прикриття незаконного використання підробного диплому.

Розголошення  відповідачем ОСОБА_2 зазначеної інформації, що має конфіденційний характер, відносно ОСОБА_1 мало місце і на  засіданні первинної профспілкової організації працівників дирекції "Автотранспошта", що було проведено 21.04.2010 року (а.с.18,19).

  Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок  поширення  про неї та (або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також  на спростування  цієї інформації.

Згідно з роз"ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі. гідності і ділової репутації громадян та організацій" ( зі змінами, внесеними постановами від 4.06.1993р. №3, від 31.03.1995р. №4, від 25.12.1996р. №14 та від 3.12.1997р. №12) - під поширенням  відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, використання інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам  повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. Поширенням відомостей є також вивішування  (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок,  які за своїм змістом  або формою порочать  честь  і гідність громадянина чи організації.

Як зазначено вище  у зверненні  ОСОБА_2 від 08.02.2010 року, що вчинене саме у зв"язку зі здійсненням нею трудової діяльності в дирекції  "Автотранспошта" в ньому міститься інформація про яку зазначає позивач: 1)" узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1".

Відповідно до роз"яснень, які містяться у зазначеній вище Постанові Пленуму Верховного Суду України, звернення  особи до правоохоронних органів за захистом  своїх прав, порушених іншою особою, не можуть розглядатися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактичною метою цих дій  було приниження  честі, гідності та  ділової репутації певної особи.

         На думку суду, поширюючи зазначені позивачем у справі відомості, відповідач мала на меті  поширити щодо ОСОБА_1 відомості які не відповідають дійсності.

Такі висновки суду грунтуються на наведених вище обставинах, які встановлені судом як достовірні, оскільки відповідачу достовірно відомо про прийняте  слідчими органами рішення про відсутність у діях ОСОБА_1, складу злочину з приводу використання підробленого диплому, зазначене рішення  набрало законної сили, однак відповідач продовжила розповсюдження тієї ж інформації  на засіданні первинної профспілкової організації, що свідчить саме про бажання  ОСОБА_2 опорочити честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.

Крім того, розповсюджена відповідачем інформація щодо вжиття заходів на отримання нового диплому позивачем та дій сина позивача спрямованих на  створення умов, які будуть перешкодою для розкриття злочину не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

За змістом роз"яснень, що містяться у зазначеній вище постанові Пленуму Верховного Суду України, спростування інформації можливе тільки у спосіб у який вона була розповсюджена.

Звертаючись в суд з позовом позивач просить зобов"язати відповідача спростувати розповсюджену нею недостовірну інформацію, та дати відповіді на запитання, зокрема з подачі кого розповсюджувала зазначену ним інформацію, що не передбачено вимогами ст.277 ЦК України.

Відповідно, суд приходить до висновку про зобов"язання ОСОБА_2 направлення  заяв на спростування інформації, що за висновками суду є недостовірною, до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України визнана недостовірною наступного змісту:

Я, ОСОБА_2, повідомляю, що викладена мною в листі від 08.02.2010 року та направлена на адресу Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України інформація про те, що  1) узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о преобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1"  не відповідає дійсності. Зобов"язати ОСОБА_2 спростувати цю ж інформацію в усній формі на засіданні первинної профспілкової організації працівників дирекції "Автотранспошта".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 24, 270, 277, 280, 301 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі. гідності і ділової репутації громадян та організацій" ( зі змінами, внесеними постановами від 4.06.1993р. №3, від 31.03.1995р. №4, від 25.12.1996р. №14 та від 3.12.1997р. №12), ст.ст. ст.ст. 10,11,60,88,208,213,215,224 ЦПК України, суд

вирішив:

позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, задовольнити частково.

Визнати, що висловлювання  ОСОБА_2, викладені в листі від 08 лютого 2010 року на адресу -  Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, а саме1)" узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1" є недостовірною інформацією та підлягає спростуванню.

Зобов"язати ОСОБА_2  направити до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України заяви  наступного змісту:

Я, ОСОБА_2, повідомляю, що викладена мною в листі від 08.02.2010 року та направлена на адресу Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України інформація про те, що  1) узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленных лиц і телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1"

Зобов"язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену інформацію про те, що

1) узнав о проверке диплома о высшем  образовании, ОСОБА_1 предпринял незамедлительные меры о приобретении нового диплома"; 2) охранную  функцию деятельности ОСОБА_1 в первую очередь осуществляет его сын  ОСОБА_5,  полковник милиции, заместитель начальника  ГАИ г.Киева. Он организовывает регулярные ходатайства высокопоставленнх лиц и телефонные звонки в инстанции, информация и действия которых может препятствовать  разоблачению деятельности ОСОБА_1" на засіданні первинної профспілкової організації працівників  дирекції "Автотранспошта" в усній формі.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення  може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів  з дня отримання його копії.

У разі  залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом  якого розглядалася  заява, не включається  до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: