справа № 2ц – 2881/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 липня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Філіпенко Л.П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовною заявою
Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР «Укрсоцбанк» до відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», відкритого акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК», відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», акціонерного банку «Укркомунбанк», акціонерного банку «Київська Русь», кредитної спілки «Українські кредити», кредитної спілки «Лісічанський кредитний союз» про звільнення майна з арешту
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР «Укрсоцбанк» ( далі Банк) звернувся с позовом про звільнення майна з арешту, в якому вказує, що рішенням Антрацитівського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року (справа № 2-309\10) задоволені його позовні вимоги до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.12.2006 року реєстровий номер №2401 посвідченого приватним нотаріусом Андреевой Н.В., а саме :
- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею 29.4 кв.м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі- продажу квартири посвідченого 16 листопада 2006року приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Шульженко Л.С. зареєстрованого в реєстрі №2876 та зареєстрованому в Антрацитівському бюро технічної ін вентарізації реєстраційний номер 16718224 у книзі 74, номер запису №12933 ,
- двокімнатну квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 50,9 кв.м житловою -28,0 кв.м яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі- продажу квартири посвідченого 6 грудня 2006року приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Шульженко Л.С. зареєстрованого в реєстрі №3066 та зареєстрованому в Антрацитівському бюро технічної інвентарізації реєстраційний номер 16995558 у книзі 74, номер запису №13060 заставною вартістю 42354,0 грн.,
При укладанні договору іпотеки приватний нотаріус Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області Андреева Н.В., наклала заборону у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та двокімнатну квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2.
З запису № 4 від 26.12.2008р з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що 26.12.2008 року № 8336615 постановою №10679617 від 25.12.08 року відповідачем - відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області зареєстровано обтяження всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 Також обтяження підтверджується записом № 5 від 19.01.2010р з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів. Однак двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та двокімнатна квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 є забезпеченням виконання зобов’язань по кредитному договору № 585/20-6-498341 від 14.12.2006року укладеного банком з ОСОБА_1 згідно договору іпотеки від 14.12.2006року реєстровий номер №2401 посвідченого приватним нотаріусом Андреевой Н.В.,
На ці квартири ОСОБА_1 за вказаними адресами у встановленому законом порядку було зареєстровано обтяження в Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 14.12.2006року згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №10472054 реєстраційний номер 4221441 на квартиру за адресою АДРЕСА_1, та згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №10472154 реєстраційний номер 4221470 на квартиру за адресою АДРЕСА_2
Відповідно до Витягу з про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 16.12.2006року № 10512061 реєстраційний номер 4235420 за Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» зареєстровано пріоритет права на об’єкт обтяження – двокімнатну квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, та двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, оскільки вказані квартири ОСОБА_1 знаходяться під іпотекою, а АКБ «Укрсоцбанк» є їх іпотекодержателем.
Тому позивач просить звільнити з арешту двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею 29.4 кв.м, зобов’язати відділ державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції внести відповідні зміни у Єдиному реєстру заборон відчуження об’єктів.
У судовому засіданні
представник позивача Думяк М.О., якій діє за дорученням, позов підтримує, і суду наддав пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними у позовної заяві, додатково пояснив, що заперечення кредитної спілки «ЛКС» вважає необґрунтованими з наступних підстав:
Згідно ст.3 Закону України «Про іпотеку» «іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими особами , права чи вимоги яких не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.» Частина 6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації .
АКБ «Укрсоцбанк» має пріоритет права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими особами.
Кредитна спілка «ЛКС» посилається на ст. 39 Закону України «Про іпотеку» згідно якої визначає спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», але не звертає увагу на ч.1 ст. 41 зазначеного закону згідно якої «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження». В рішенні Антрацитівського міського суду вказано «шляхом застосування процедури продажу встановленої ст..38 Закону України «Про іпотеку»,а саме надання права АКБ «Укрсоцбанк» продажу предмету іпотеки будь якій особі-покупцеві з публічних торгів. Таким чином спосіб реалізації предмету іпотеки визначає іпотекодержатель який може скористатись правом реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предметі іпотеки також на підставі довіреності наданої власником майна і будь якими іншими шляхом.
Стосовно п 3 Заперечень кредитної спілки «ЛКС»- в ч.4 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що при зверненні стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, як і не є затаводержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Згідно вищенаведеної статті звільнення майна з під арешту здійснюється на підставі цивільного судочинства шляхом позовного провадження. Згідно п.1 ст. 26 ЦПК України «У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх особ». Згідно ст..30 ЦПК України Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. В зв’язку з тим що АКБ «Укрсоцбанк» не має інформації з яких підстав було накладено арешт на майно ОСОБА_1 банк назвав відповідачами осіб до яких звернувся з позовом.
представник кредитної спілки «Лісічанський кредитний союз» у задоволенні позову відмовити, оскільки, на її думку, на примусовому виконанні у ВДВС знаходиться виконавчий лист № 4084 від 08.012009 року Антрацитівського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки боргу у розмірі 8876,03 грн. На підставі даного виконавчого листа 30.01.2009 р. відкриті виконавчі провадження і розпочато примусове виконання. При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження державним виконавцем були застосовані заходи, щодо розшуку майна боржника і в результаті розшуку виявлено майно, а саме двокімнатна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 та двокімнатна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_2. Тому у ВДВС Антарицтівського МРУЮ були всі підстави для накладення арешту на дане майно.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону. Тобто Законом чітко встановлено 2 способи реалізації заставленого майна і рішенням Антрацитівського міського районного суду від 10.03.2010 р. встановлено спосіб реалізації продаж предмету іпотеки будь-якій особі з публічних торгів. Статтею 41 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться , якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Але як зазначено вище, рішенням суду встановлено продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах. Тому вважаємо, що позивач повинен звернутися за реалізацією заставленого майна до відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського районного управління юстиції. Крім того відповідно до ст. 62-1 Закону України "Про виконавче провадження" відчуження предмета іпотеки здійснюється органами державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Як вбачається з рішення Антрацитівського міського районного суду від 10.03.2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" складає 52475 (п,ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят п,ять) грн., 71 коп., а заставна вартість заставленого майна відповідно до рішення суду від 10.03.2010 року складає 74674 (сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) грн.,00 коп., що значно перевищує заборгованість ОСОБА_1 перед АКБ СР "Укрсоцбанк".
Відповідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" з коштів одержаних від реалізації заставленого майна в першу чергу задовольняються вимоги заставодержателя, а залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів. Тобто від реалізації заставленого майна є можливість стягувачам зведеного виконавчого провадження частково отримати грошові кошти в рахунок виконання зобов,язання ОСОБА_1
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Стаття 383 ЦПК України передбачає право учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій звернутися до місцевого (районного) суду зі скаргою якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права, свободи чи інтереси. Але в даному випадку позивач звернувся з позовною заявою і до того ж рішення, на яке посилається позивач, не знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби, тому цей спір не виник у ході виконання судового рішення. Тому вважаємо, що дана позовна заява повинна розглядатися адміністративним судом.
Представники відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», відкритого акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК», відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», акціонерного банку «Укркомунбанк» просят розглянути справу без їх присутствія (а.с.23).
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази у їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, доходить висновку вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно рішенням Антрацитівського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року (справа № 2-309\10) задоволені його позовні вимоги до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.12.2006 року реєстровий номер №2401 посвідченого приватним нотаріусом Андреевой Н.В. При укладанні договору іпотеки приватний нотаріус Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області Андреева Н.В., наклала заборону у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та двокімнатну квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Тобто спірне майно знаходиться під забороною відповідно до договору іпотеки позивача. Інші банки, та кредитні установи на цю квартиру договору іпотеки не складали, заборони відчуження не отримували, тому АКБ «Укрсоцбанк» має пріоритет права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими особами, и позов банку підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.3 3акону України «Про іпотеку», ст.52 Закону України «Про виконавче провадження » ст.3, 15, 114 ЦПК України -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити.
Звільнити з арешту двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею 29.4 кв.м, та складається з кухні ,санвузла, коридора, передпокою яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі- продажу квартири посвідченого 16 листопада 2006року приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Шульженко Л.С. зареєстрованого в реєстрі №2876 та зареєстрованому в Антрацитівському бюро технічної ін вентарізації реєстраційний номер 16718224 у книзі 74, номер запису №12933 , та двокімнатну квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 50,9 кв.м житловою -28,0 кв.м та складається з кухні ванної ,туалету, коридору, шафи, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі- продажу квартири посвідченого 6 грудня 2006року приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Шульженко Л.С. зареєстрованого в реєстрі №3066 та зареєстрованому в АБТІ реєстраційний номер 16995558 у книзі 74, номер запису №13060.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції внести відповідні зміни у Єдиному реєстру заборон відчуження об’єктів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати