Справа №2-857-2010 р.

   РІШЕННЯ  

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                                                                                                                            м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Чохонелідзе Л.М.,

при секретарі – Борозній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Банк “Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року публічне акціонерне товариство «Банк “Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує позивач наступним. Відповідно до кредитного договору від 09.09.2008 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання по поверненню кредиту на суму 524 000 грн. 00 коп. Щомісячно необхідно здійснювати часткове погашення кредиту.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 — є поручителями.

ОСОБА_1 порушував умови договору та заборгувавши на момент пред’явлення позову 598 469 грн. 45 коп.

Враховуючи вище наведене позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по кредиту у сумі 598 469 грн. 45 коп., а також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що позивач не виконав вимоги договору поруки та не повідомив ОСОБА_3 про існуючу заборгованість за кредитним договором.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09 вересня 2008 року ОСОБА_1 та публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» уклали  договір №МБИ23-08/6  про  надання   кредиту у розмірі 524 000 грн. 00 коп.  

Цього ж дня, а саме 09 вересня 2008 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 уклали договір поруки №МБИ23-08/6-П.

17 квітня 2009 року ОСОБА_3 та публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» уклали договір поруки №МБИ23-08/6-П2.

ОСОБА_1 порушував умови договору та заборгувавши на момент пред’явлення позову 598 469 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторонами дотримано форми кредитного договору. Позивачем заздалегідь вжито заходів для повернення кредиту.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд дійшов висновку, що необхідно стягувати заборгованість за кредитом з ОСОБА_2.

Згідно п. 3.1. договору поруки 17 квітня 2009 року №МБИ23-08/6-П2, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов’язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов’язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитор будь-яким способом, вказаним кредитором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не була повідомлена належним чином, так як зворотні повідомлення про вручення вимоги щодо дострокового повернення кредиту не містять підпису останньої.

Представником позивача у судовому засіданні не було заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи.

 Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів той факт, що ОСОБА_3 була повідомлена належним чином і тому повинна виконати свої зобов’язання.

Меморіальний ордер №299 підтверджує те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп., меморіальний ордер №300 підтверджує те, що позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 120 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Таким чином, сума боргу за договором кредиту підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, а також сума судових витрат.

Керуючись ст. 553, 554, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215  ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Банк “Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк “Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитом у розмірі 598 469 (п’ятсот дев’яносто вісім тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 45 коп., судові витрати в розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.  

Відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:                                                                                            Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ