№ 33 - 256/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 28 липня 2010 року
Суддя апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на постанову судді Любомльського районного суду від 24.06.2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 червня 2010 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, і на нього накладено стягнення у вигляді конфіскації в доход держави товару – дисків гальмівних, вагою 569 кг вартістю, 41 668, 80 грн. та підшипників вагою 27, 4 кг в кількості 52 штуки, вартістю 2 442, 66 грн.66 коп., а всього товару на загальну суму 44 111, 46 грн. та автомобіля марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 47 218 грн..
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Ягодинської митниці понесені витрати за проведення експертизи у сумі 300 грн.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 25 травня 2010 року, о 23 год. 17 хв., перетинаючи митний кордон України автомобілем марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 через митний пункт «Ягодин» намагався незаконно, з приховуванням від митного контролю, способом, що утруднює виявлення перемістити через кордон 104 штуки дисків гальмівних, вагою 569 кг вартістю, 41 668, 80 грн. та підшипників вагою 27, 4 кг в кількості 52 штуки, вартістю 2 442, 66 грн.66 коп., які приховував в багажному відсіку та салоні автомобіля, прикривши картонною коробкою, що утруднювало його виявлення при візуальному огляді з причин затемнення задніх вікон та модернізації кузова ( укріплення задніх амортизаційних стійок).
У скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, умислу на приховування від митного контролю товару ОСОБА_1 не мав, а спірний товар ще не встиг внести в митну декларацію.
Заслухавши правопорушника та його представника – адвоката ОСОБА_2, які скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, приходжу до висновку, що скарга до задоволення не підлягає.
У відповідності до диспозиції ст. 352 МК України відповідальність за цим законом наступає у разі переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі і з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) що утруднюють виявлення таких товарів.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю ґрунтується на матеріалах справи і є правильним
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними по справі доказами, зокрема, протоколом про порушення митних правил, з якого вбачається, що він 25 травня 2010 року, об 23 год. 17 хв., в'їжджаючи автомобілем марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1 з Республіки Польща на територію України намагався провезти через спрощену форму митно-прикордонного контролю способом, що утруднює виявлення, товар на загальну суму 44 111, 46 грн..
З протоколу митного обстеження вбачається, що ОСОБА_1 для перевезення поза митним контролем товару вилучив задні сидіння з автомобіля та вніс в нього деякі конструкційні зміни (підсилив задні стійки ), що дало можливість завантажити транспортний засіб і утруднити виявлення такої завантаженості.
З висновку експертизи встановлено, що в автомобіль марки "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав конструкційних змін, а саме укріплення задніх амортизаційних стійок внаслідок чого автомобіль при завантажуванні не просідає, що утруднює виявлення товару при зовнішньому огляді автомобіля. ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що саме він вніс у автомобіль дані конструктивні зміни.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 мав намір вибрати «червоний коридор», а на смугу спрощеного контролю був направлений посадовою особою прикордонної служби, що вказує на відсутність у нього умислу на вказане правопорушення є безпідставні.
З пояснень ОСОБА_1, які він дав у суді апеляційної інстанції встановлено, що він систематично виїжджав за митну територію України, в тому числі і у РП та знав порядок митного оформлення товару.
З письмових пояснень працівника митниці ОСОБА_5, вбачається що ОСОБА_1 в зону митного контролю в’їхав по «зеленому коридору», а наявний у автомобілі товар був виявлений після направлення автомобіля на оглядовий майданчик і детального огляду даного транспортного засобу.
У відповідності до ст. 68 МК України спрощений митний контроль проходять у випадках переміщення через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.
Згідно п. 1.7. Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення затвердженої наказом адміністрації державної прикордонної служби України та державної митної служби України від 11 червня 2008 року № 505/642 вибір смуги руху «зеленого кордону» чи «червоного коридору» здійснюється самою особою (водієм чи пасажиром), виходячи з вимог законодавства щодо декларування та оподаткування транспортних засобів, товарів.
ОСОБА_1 достовірно знав на наявність у автомобілі товару, який підлягав обов’язковому розмитненню та свідомо обрав смугу спрощеного митного контролю, що вказує на наявність у нього прямого умислу на переміщення товарів поза митним контролем, а тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст. 352 МК України.
При визначенні виду стягнення ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, суд першої інстанції врахував спосіб і характер вчиненого правопорушення, обставини справи і визначив стягнення в межах санкції ст. 352 МК України.
Санкція ст. 352 МК України передбачає обов’язкову конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням цих товарів від митного контролю, а тому вважаю, що підстави для зміни накладеного на правопорушника стягнення відсутні.
Щодо доводів в апеляції про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, то вони є безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки він письмово був повідомлений про це про що свідчить приєднана до матеріалів справи копія повідомлення (а.с. 47). Жодних доказів, що вказане повідомлення він отримав після 24 червня 2010 року, ОСОБА_1 та його представник апеляційному суду не надали.
Постанова судді є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування з обставин, викладених в апеляції немає.
Керуючись ст294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 24.06.2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області ( підпис )
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н. Оксентюк.