ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.07 Справа № 7/182/07
Суддя
Позивач Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя
Відповідач Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1 від 11.04.2007р.
від відповідача: Фоміна О.М., № 10 від 11.01.2007р.
Заявлені вимоги про визнання дійсним договору оренди НОМЕР_2 стоячої будівлі від 29.12.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Позивач обґрунтував позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 220 ЦК України.
Ухвалою суду від 12.04.2007 р. позов прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2007 р. Ухвалою суду від 22.05.2007 р. у зв'язку з відрядженням судді Н.С. Кутіщевої судове засідання перенесено на 29.05.2007 р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому посилається на додержання ним вимог діючого законодавства.
За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стьорін, суд
В С Т А Н О В И В:
29 грудня 2006 р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (далі-орендодавець, відповідач) і ПП ОСОБА_1 (далі -орендар, позивач) був укладений договір оренди НОМЕР_2 окремо стоячої будівлі.
Згідно з п. 1.1 договору, орендодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.2006 р. НОМЕР_3, передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячу будівлю загальною площею 149,70 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у віданні управління комунальної власності Запорізької міської ради, вартість якої зазначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 43073,00 грн. станом на 30.08.2006 р..
Згідно з ч.2 ст.793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Строк дії договору встановлений п. 10.1. договору, строком на 10 років. Моментом обчислення строку договору є день його нотаріального посвідчення та передачі приміщення за Актом-приймання передачі.
Договір сторонами був укладений 29.12.2006 р., тобто вже в період дії Цивільного кодексу України (в редакції 2003 р.)
До теперішнього часу укладений договір оренди нотаріально не посвідчений.
Позивач обґрунтовує своїх вимоги ст. ст. 220 ЦК України.
Згідно зі ст. 220 У ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Цивільний кодекс розрізняє два випадки визнання угод недійсними внаслідок невиконання їх учасниками вимог відносно нотаріальної форми угоди:
1). визнання недійсною односторонньої угоди, здійсненої з недодержанням вимог про її нотаріальну форму (ст. 219 ЦК України);
2). визнання недійсною дво -чи багатосторонньої угоди (договору), укладеної з порушенням вимог відносно нотаріальної форми її здійснення (ст. 220 ЦК України).
В деяких випадках відсутність необхідного нотаріального посвідчення угоди може бути компенсовано судовим рішенням і даному разі умови визнання угоди судом дійсною по ст.219 і по ст. 220 ЦК України відрізняються. Що стосується недодержання нотаріальної форми договору, то воно тягне за собою її нікчемність (ст. 220 ЦК України) і, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, в таких випадках наступає двостороння реституція: кожна сторона договору повертає іншій стороні все отримане по такому договору, а при неможливості повернути отримане в натурі -повернути його вартість в грошовій формі.
Суд може застосувати норми закону (ст. 220ЦК України) про визнання договору дійсним при одночасній наявності наступних умов: якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України), оскільки при відсутності цих умов договір вважається неукладеним, а не нікчемним; повне або часткове виконання договору; ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення такого договору.
При дослідженні обставин по справі судом встановлено, що між сторонами був укладений договорі оренди НОМЕР_2 від 29.12.2006 р., сторонами узгоджені суттєві умови договору, відбулося його часткове виконання.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і, в установленому порядку, набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судом не встановлений факт (відсутні будь-які документальні докази), що підтверджує факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, тобто протиправні дії відповідача.
Позивачем не вказано, які саме його інтереси порушив відповідач і в чому полягає ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
В відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Управління житлового господарства міської ради є виконавчим органом Запорізької міської ради та фінансується за рахунок бюджету міста Запоріжжя. Управління здійснює видатки лише в межах кошторису установи на відповідній бюджетний рік. Декретом кабінету міністрів від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" встановлено, що за вчинення нотаріальних дій сплачується державне мито. Кошторисом управляння не передбачено видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди нежитлових приміщень. За таких обставин управління житлового господарства не має правових підстав для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди.
Позивач мав час на те, щоб нотаріально посвідчити договір оренди і мав право сам ініціювати і оплатити витрати по нотаріальному посвідченню договору, але доказів такого ініціювання не надано.
Ст.ст. 793, 794 ЦК України (в редакції 2003р.) вступили в дію з 01.01.2004р., тобто ще до укладення сторонами договору від 29.12.2006р. і сторони повинні виконувати належним чином вимоги закону. Із договору не вбачається, що обов'язок нотаріального посвідчення лежить саме на відповідачеві.
Згідно зі ст. 118 Закону України “Про державний бюджет на 2007 р.”, з моменту набрання чинності даного нормативного акту (01.01.2007р.), всі об'єкти права комунальної власності повинні передаватись в оренду на конкурсних засадах. Враховуючи той факт, що згідно з чинним законодавством, договір оренди, на строк більш 3-х років є укладеним з моменту державної реєстрації даного договору, неправомірним буде пізніше 01.01.2007р. його нотаріальне посвідчення без додержання обов'язкової умови щодо визначення орендарем особи -переможця конкурсу на право оренди об'єктів права комунальної власності.
Таким чином, сторони при укладенні договорі оренди об'єктів комунальної власності повинні діяти в порядку, передбаченому діючим законодавством.
Виходячи з вищевикладеного, не вбачається порушення інтересів позивача з боку відповідача і не встановлено факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, з чого слідує , що в суду відсутні правові підстави для задоволення позову згідно ст. 220 ЦК України.
В позові слід відмовити.
Позивач має право заключати договір оренди в установленому діючим законодавством порядку.
Судові витрати, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача
Керуючись ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити
Рішення вступає в силу по закінченню 10 денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева