Справа № 2-7089/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 липня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Подколзіна В.М., при секретарі Маліхової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати дії відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області неправомірними, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії з 9 березня 2010 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом першої групи та має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 ч.4 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до ст.50 цього Закону.
Згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який набрав чинності 31 жовтня 2006 року, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по першій групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – 100% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про Державний бюджет» мінімальна пенсія за віком відповідає прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян.
Отже, в порушення Закону відповідач виплачує позивачу пенсію в меншому розмірі і відмовив у задоволенні заяви про перерахунок пенсій, з якою він звернувся до УПФУ в м. Єнакієве 7 квітня 2010 року, тому просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, має першу групу інвалідності безстроково із зазначенням причини – захворювання, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.
7 квітня 2010 року позивач звернувся до УПФУ в м. Єнакієве із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100%.
21 квітня 2010 року начальник УПФУ в м. Єнакієве Донецької області листом №154/В-10 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку, посилаючись при цьому на рішення Єнакіївського міського суду від 25 листопада 2009 року № 2а-5670/2009р., яке було прийнято коли позивач ще був визнаний інвалідом 2 групи в наслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та Постанову Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 вищевказаного Закону передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивачку, як віднесену до першої категорії.
Згідно частини 3,4 ст. 54 цього Закону призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В усіх розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії для інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005 та у рішенні № 6-рп від 09.07.2007 року), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Таким чином суд, вважає, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах, менших від визначених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.
Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання УПФУ в м. Єнакієве здійснити перерахунок пенсії з дня звернення позивача з заявою про перерахунок пенсій, тобто з 1 квітня 2010 року, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до ст. 4 якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою ст.38, частиною третьою ст. 42 і частиною п’ятою ст. 48 Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав заяву про перерахунок основної і додаткової пенсії до УПФУ в м. Єнакієве 7 квітня 2010 року, про що зокрема, зазначено у рішенні відповідача про відмову в здійсненні перерахунку пенсії, отже такий перерахунок у відповідності до вищезазначених вимог Закону має бути проведений з 1 квітня 2010 року у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 % мінімальних пенсій за віком.
Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Постановою КМУ N 523 від 30 травня 1997 року ст.ст. 10,11, 88, 209, 212 -215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве у відмові здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основної та додаткової) у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком у період з 1 квітня 2010 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії з розрахунку 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 квітня 2010 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області розташованого за адресою: Донецька область м. Єнакієве, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу в розмірі 37 грн., та судовий збір на користь держави в сумі 8грн.50коп.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через Єнакіївський місцевий суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Подколзін В.М.