Справа №2-2368/2010 рік                                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

 27 липня 2010 року                                              м. Первомайський

            Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Росохи А.В., при секретарі – Пушкар Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Первомайському районі Харківській області про визнання незаконними дій УПФ України в Первомайському районі Харківської області та про зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                               В С Т А Н О В И В:  

         11 травня 2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду з цивільним позовом до Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, в якому просить визнати протиправною відмову УПФ в Первомайському районі Харківської області в перерахунку пенсії і зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 26 листопада 2009 року  із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.      

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він як інвалід ІІІ групи, особа, яка постраждала внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до 1 категорії отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію, передбачені статтями 50 і 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796–ХІІ від 28.02.1991 року /далі Закон №796-ХІІ/. Однак розміри призначених та виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом. Тому він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, на яку отримав відповідь, що у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії. У зв’язку з викладеним позивач просить визнати дії УПФ України в Первомайському районі Харківської області протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог закону починаючи з 26.11.2009 року.

        В судове засідання позивач не з’явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на задоволенні позовних вимог та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.  

        Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що    управління Пенсійного фонду не погоджується із позивачем стосовно застосування для розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, призначеної згідно ст.ст.50, 54 Закону  №796-ХІІ, оскільки пенсія позивачу була призначена згідно Закону №796-ХІІ, а не згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тому при нарахуванні пенсії відповідач керувався  Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів”, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, відповідно до якої застосовується розмір 19 гривень 91 копійка для розрахунку пенсій.  

       Після набрання чинності ЗУ „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а не мінімальна пенсія за віком на момент виплати, як розрахункова величина для визначення розмірів пенсійних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно до змін, внесених з 01.01.2008 року до ст.54 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що у всіх випадках основний розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії у 1987 році, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 140 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 1 липня 2008 року у зв’язку з набранням чинності Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 -760,00 грн., ця сума складає основний розмір пенсії позивача. Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до ст.50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам ІІІ групи у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А також підвищення інвалідам ІІІ групи в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому пенсію позивачу нараховано згідно з діючим законодавством.

         Також звертав увагу, що позивачем необгрунтована та недоведена вимога перерахунку пенсії з 26.11.2009 року, так як звернувся позивач до управління із заявою про перерахунок у березні 2010 року, а позов подано до суду тільки 06.05.2010 року, тому просять суд відповити позивачу у задоволенні позовних вимог.  

         Для розгляду позову представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, однак надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.  

        Суд, вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.  

        Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

        Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.  

         ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 20 листопада 2009 року (а.с.9) та інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідками МСЕК (а.с.7), і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, як інвалід ІІІ групи, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, які йому призначено відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796–ХІІ від 28.02.1991 року.  

         18 березня 2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області з заявою про перерахунок розміру пенсії з 16.11 2009 року згідно ст.ст.50, 54, 67 Закону №796–ХІІ, в чому йому було відмовлено за відсутності правових підстав для нарахування та виплати пенсії в розмірах, вищих, ніж встановлено діючим законодавством (а.с.4-6).  

         Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.  

         Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, за змістом абзацу 3 статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.  

           Відповідно до вимог Закону України „Про прожитковий мінімум ?прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.  Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.  

         Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796–ХІІ.  

        Статтею 49 вищевказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

         Відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796–ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.  

       Відповідно до ст.50 Закону №796–ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема,  інвалідам ІII групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Як вбачається зі статті 53 того ж Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

        З матеріалів справи вбачається, що розрахунок пенсії позивачу Управління Пенсійного Фонду у Первомайському районі Харківської області провело виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка, встановленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів», фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету /далі – Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1/.  

        Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України №796-ХІІ, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 Закону України № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

         Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.  

          Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 26 листопада 2009 року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.  

          В ч.1 ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 №835-VI /далі Закон № 835-VІ/ зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в  розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» ніяких змін до Закону №796-ХІІ не вносилось.  

          Тобто, при нарахуванні пенсії позивачу з 26.11.2009 року відповідач повинен брати прожитковий мінімум в сумі станом на грудень 2008 року, тобто - 498 гривень, оскільки саме він береться для визначення мінімальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії згідно Закону №796-ХІІ.  

          Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.  

          З огляду на вищевикладене, дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують законне право ОСОБА_1 на отримання пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю,  в належних розмірах.  

         Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у належному розмірі.  

        Відповідно до приписів ч.4 ст.45 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 18 березня 2010 року, тому заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, тобто починаючи з 01 квітня 2009 року.

         Судом встановлено, що позивач в 2009 році мав право на отримання  пенсії по інвалідності та додаткової пенсії на підставі Закону №796-ХІІ і обґрунтовано сподівався  на їх отримання в розмірах, визначених ст.ст.50, 54 зазначеного Закону.  

             Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи №796–ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ від 09.07.2003 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року №107-УІ , –    

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківській області про визнання незаконними дій УПФ України в Первомайському районі Харківської області та про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.  

       Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області по не виконанню в 2009 році приписів ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.  

       Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Первомайському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 1 квітня 2010 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком.  

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.      

СУДДЯ