ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"10" вересня 2007 р. |
Справа № 9/60-07-1385А |
м. Одеса 15 годин 30 хвилин
господарський суд Одеської області
у складі судді господарського суду Одеської області Бакланової Н.В.
при секретарі Задорожної Н.В., за участю представника відповідача: Баймуратова М.М., що діє на підставі довіреності №03-52/вих-д від 21.08.2007р., представника третьої особи: Попової Т.В., що діє на підставі довіреності №2/1574 від 23.07.2007р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №545 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 9/60-07-1385А
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів
про визнання незаконним рішення
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду від 16.02.2007р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 9/60-07-1385А за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради НОМЕР_1 „Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі”.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2007р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
01.10.2005р. між Управлінням розвитку торгівлі та побутового обслуговування Одеської міської ради (правонаступником якого є Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради) (Орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) був укладений Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна НОМЕР_2, згідно якого з метою підвищення ефективності майна комунальної власності Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття, площею 8,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого складає 348грн. 10 коп. Майно передається в оренду з метою здійснення роздрібної торгівлі фасованими товарами. Строк дії договору з 01.10.2006р. по 01.10.2007р.
08.02.2007р. виконкомом Одеської міської ради було прийнято рішення НОМЕР_1 „Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі”, яким вирішено управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, районним адміністраціям Одеської міської ради, Інспекції ДАБК , ОМУ УМВС України в Одеській області вжити заходів з проведення демонтажу некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, згідно з додатком. Під п. 53 у Додатку до рішення : Список об'єктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, запропонованих до демонтажу значиться: „ОСОБА_1, АДРЕСА_1”.
Позивач по справі вважає, що даним рішенням суттєво порушено його права та рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства. За умовами Договору оренди НОМЕР_2 строк дії договору встановлений сторонами до 01.10.2007р. Прийняття рішення про демонтаж некапітального пункту, на думку позивача, є односторонньою відмовою від договору, що є неприпустимим як за умовами договору, так і згідно норм цивільного законодавства.
На підставі зазначеного, позивач просить суд визнати незаконним рішення виконкому Одеської міської ради НОМЕР_1 „Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі” в частині п.53 Додатку до рішення.
Відповідач - виконком Одеської міської ради проти позову заперечує, посилаючись на прийняття оскаржуваних позивачем рішень у повній відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, представник відповідача зауважив, що позивачем не наведено жодної норми матеріального права, яку було порушено при прийнятті оскаржуваного рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет міської ради є її виконавчим органом. Згідно ст.30 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відносяться повноваження щодо управління об'єктами торговельного обслуговування(власні повноваження), здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі та прийняття рішень про скасування даного дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (делеговані повноваження).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення НОМЕР_1 було прийнято виконкомом Одеської міської ради відповідно до ст.30, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р. №1713-ІУ „Про єдиний порядок установки та експлуатації об'єктів дрібно -роздрібної торговельної мережі в м. Одесі”, та на підставі актів, складених спеціалістами Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Отже, оскаржуване рішення виконкомом Одеської міської ради було прийнято в межах компетенції, встановленої законом .
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний об'єкт торгівлі розташований без відповідних дозволів та правовстановлюючих документів. Вказаний факт підтверджується актом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів від 18.01.2007р., згідно якого в ході перевірки, проведеної працівниками Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, виявлено факт відсутності наступних документів: свідоцтва про державну реєстрацію СПД, свідоцтва про сплату єдиного податку, дозволу на розміщення об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, дозволу на експлуатацію об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, паспорту некапітальної будівлі.
Відповідно до п.4.2. рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р. №1713-ХХІУ „Про єдиний порядок установки та експлуатації об'єктів дрібно -роздрібної торговельної мережі в м. Одесі” такий об'єкт є самовільно встановленим та підлягає демонтажу на підставі рішення виконкому Одеської міської ради. За таких обставин, СПД ОСОБА_1 до списку дрібно - роздрібної торговельної мережі, запропонованих до демонтажу рішенням виконкому Одеської міської ради НОМЕР_1 „Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі” включена правомірно.
Крім того, слід зауважити, що наявність самого по собі Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна НОМЕР_2 ще не свідчить про неможливість демонтажу розташованого на орендованому місті некапітального пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі, якщо останній не відповідає передбаченим нормам та правилам, або встановлений без належного погодження.
Слід також звернути увагу на те, що позивач по справі не навів жодної норми матеріального права в обґрунтування своїх позовних вимог.
Виходячи з викладеного вище, на підставі зазначених норм законодавства, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову .
Керуючись ст. ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторонам надано право на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя