справа № 1-93/10 

 В И Р О К 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 19 липня 2010 року         Залізничний районний суд м. Львова 

в складі: головуючого  судді            Мусієвського Є.П. 

при секретарі                          Пелещишин І.А. 

з участю прокурора                     Шолопи Р. В. 

адвокатів                              ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про обвинувачення: 

 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, б/п, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, призовного віку, раніше не судимого,  

за ч.1 ст. 121 КК України, 

 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, б/п, середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого продавцем ЗАТ «Нова Лінія», раніше не судимого,  

за ч.1 ст.122 КК України, 

 в с т а н о в и в : 

  Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22 вересня 2009 р., близько 23 год.55 хв., на вул. Петлюри у м. Львові, неподалік магазину „Барвінок”, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, на ґрунті особистих неприязнених стосунків кожен окремо нанесли потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_6 удар деревяною палицею по голові, спричинивши закриту черепно-мозкову травму у вигляді рани на голові та перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя потерпілого, а ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_6 удари деревяною палицею по тулубу, спричинивши перелом 7-го ребра, що відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості. 

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України визнав повністю та пояснив, що 22.09.2009 р., ввечері зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зайшли до бару «Зорепад», що на вул..Петлюри у м. Львові, випити пива. За сусіднім столиком сиділи візуально знайомі йому ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 Через деякий час останні почали чіплятись до них, заявляючи, що їх компанія не так дивиться та голосно сміється, а потім ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_5 вийти з ним на вулицю. Після цього всі вийшли на вулицю подивитись на зясування стосунків. Під час розмови ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_5, а той вдарив ОСОБА_6, в ході бійки ОСОБА_5 впав, а ОСОБА_6 почав наносити йому удари ногами по тілу та ОСОБА_9 в обличчя, тоді ОСОБА_8 втрутився у конфлікт і він припинився. Згодом ОСОБА_5 запропонував відімстити кривдникам тому, він  побіг додому і взяв деревяну клюшку і поряд з магазином «Барвінок», що на вул. Петлюри у м. Львові, вони наздогнали ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та він наніс декілька ударів клюшкою по верхній частині тіла ОСОБА_6, від яких той впав та клюшку взяв ОСОБА_5, який наніс удар по тілу ОСОБА_6 та невдовзі конфлікт припинився. Розкаюється у вчиненому. 

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що 22. 09. 2009 р. зі своїм знайомим ОСОБА_8 зайшли у вечірній час в бар «Зорепад», де до них приєднався ОСОБА_4 випили пива, а за сусіднім столиком пили пиво візуальне знайомі ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які через незначний проміжок часу почали присікатись до них з мотивів, що їх компанія не так дивиться та голосно сміється і згодом ОСОБА_9, запропонував йому вийти з ним на вулицю, куди вийшли всі для зясування стосунків і під час розмови ОСОБА_11 вдарив його, а він в свою чергу потерпілого, в ході бійки він впав і потерпілий та ОСОБА_9 наносили удари ногами по тілу та обличчю, тоді втрутився ОСОБА_8 і бійка припинилась. ОСОБА_4 відвів його до кіоску, де змили з обличчя кров і вони побачили як потерпілий разом з ОСОБА_9 йдуть по дорозі та обговорюють жестами подію, що його вивело з рівноваги і він разом з ОСОБА_4 вирішили наздогнати та віддати в натурі потерпілому, але він промахнувся, а ОСОБА_4 наніс клюшкою удари потерпілому та він теж взятою у ОСОБА_4 клюшкою наніс один удар по тілу потерпілого. ОСОБА_8 участі в нанесені побоїв потерпілому не приймав. Розкаюється у вчиненому. 

Крім визнання вини кожним із підсудних, факт вчинення ними злочинів підтверджується наступними доказами:  

-    показаннями потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні про те, що ввечері 22.09.2009 р від з товаришами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пили пиво у барі «Зорепад», що по вул. Петлюри у м. Львові. За сусіднім столиком сиділо троє хлопців, двоє підсудних і ще один, які почали насміхатись над ним, на що вони зробили зауваження. В цей час він вийшов у туалет, а коли повернувся у барі нікого не було, тому вийшов на вулицю та побачив, що його товариші і підсудні зясовують стосунки, а ОСОБА_5 підійшов до нього і наніс два удари по обличчю, між ними почалась шарпанина і вони впали на землю але їх розборонили. На цьому конфлікт було вичерпано і всі розійшлися, однак побачив, що їх наздоганяють. ОСОБА_5 намагався його копнути, а ОСОБА_4 побіг доганяти ОСОБА_9, з підсудними був третій хлопець, який тримав у руці якийсь предмет з металевим відблиском. В цей час він відчув удар по голові і впав, після чого йому почали наносити побої. Вважає, що його вдарив по голові не ОСОБА_4, а ОСОБА_8, позовні вимоги підтримує і просить стягнути з підсудних 21600 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, судові витрати. 

-    показаннями свідока ОСОБА_13, який у судовому засіданні ствердив, що ввечері 22.09.2009 р. разом з товаришами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пили пиво у барі «Зорепад», де за сусіднім столиком сидів потерпілий та ще двоє хлопців, які безпричинно почали їм робити зауваження, а через деякий час один з них  ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_5 вийти на вулицю і за ними вийшли всі з двох компаній на вулицю і там почалось зясування стосунків на підвищених тонах, він побачив як потерпілий наніс удар в обличчя ОСОБА_5 і той впав, а ОСОБА_9 наніс лежачому на землі ОСОБА_5 удар ногою в обличчя, тоді він та інші втрутились у бійку і вона припинилась. Він та ОСОБА_4 допомогли ОСОБА_5 отямитись і відмитись від крові, після чого ОСОБА_4 приніс палицю і вони побігли наздоганяти кривдників. Він наздогнав ОСОБА_9 і штовхнув його. ОСОБА_4 когось вдарив, але кого саме він не бачив.  Через 2-3 хвилини бійка припинилась. Він нікому ударів палицею не наносив і такої не мав. 

-  показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що ввечері 22.09.2009 р., коли він з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 пили пиво у барі «Зорепад», то хлопці за сусіднім столиком почали нецензурно висловлюватись на їх адресу, на що вони зробили цим хлопцям зауваження. ОСОБА_5 запропонував вийти на вулицю. В ході розмови на вулиці ОСОБА_5 почав наносити удари ОСОБА_6, однак, невдовзі конфлікт припинився і вони розійшлися, а коли доходили до магазину «Барвінок», то побачили, що ОСОБА_5 та інші навздоганяли їх і почали бити, при тому він не бачив хто наносив удари клюшкою ОСОБА_6, а згодом стверджував, що клюшкою удари потерпілому наносив ОСОБА_8 

-  показаннями свідка ОСОБА_10 який у судовому засіданні ствердив, що ввечері 22.09.2009 р., коли він з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 пили пиво у барі «Зорепад», то хлопці за сусіднім столиком почали нецензурно висловлюватись на їх адресу, на що ОСОБА_9 зробив їм зауваження, а потім всі вийшли на вулицю, де почалась шарпанина, при якій ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_6 і той впав, він пішов додому і що відбувалось далі він не знає. 

-  показаннями слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_19. у судовому засіданні про те, що в ході досудового слідства потерпілий та свідок ОСОБА_9 про участь ОСОБА_13 в нанесенні побоїв потерпілому не заявляли, під час відтворення обставин та обстановки події теж не заявляли, а предявлена свідкові долучена потерпілим до матеріалів справи фототаблиця заперечив, як таку, що не відповідає дійсності, оскільки наступного дня був в лікарні і такого не було.  

-  показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні про те, що 3.11. 2009 року він з ОСОБА_16 були запрошені в якості понятих при відтворенні обстановки та обставин події, під час відтворення потерпілий показував де, коли і хто наносив потерпілому тілесні ушкодження і складений протокол підписав. 

-  показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні ствердив, що приймав участь разом з ОСОБА_15 у відтворенні обстановки та обставин події 3.11. 2009 року, під час якої потерпілий показував де, коли і хто наносив потерпілому тілесні ушкодження і складений протокол підписав.  

-  протоколом зводин віч-на-віч від 17.11.2009 р. /а.с.109-120/ між підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в ході зводин ОСОБА_4 не заперечив, що вдарив клюшкою по тілу потерпілого два рази і в область голови, а ОСОБА_5, взявши в нього клюшку, наніс удар по тілу потерпілого, що не заперечив ОСОБА_5 

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.11. 2009 року /а.с.78-79/ з участю підсудного ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, під час відтворення підсудний розказав, показав де, коли і при яких обставинах нанесли тілесні ушкодження потерпілому /фототаблиця до протоколу а.с. 80-84/. 

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 3.11. 2009 року /а.с.85-86/ з участю потерпілого ОСОБА_6 під час відтворення потерпілий показав, розказав де, коли та ким йому заподіяні тілесні ушкодження і жодних покликань на свідка ОСОБА_13 не має /фототаблиця до протоколу а.с.87-90/. 

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 5.11.2009 року/а. с. 91-92/з участю свідка ОСОБА_9, під час відтворення свідок розказав, показав де, коли та ким заподіяні тілесні ушкодження потерпілому і жодних покликань на свідка ОСОБА_8 /фототаблиця до протоколу а.с.93-97/. 

-  даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показання експерта Іванової С.І. про те, що нею проводилились судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_6, який знаходився на стаціонарному лікуванні у 8-й міській лікарні, де під час огляду виявлено рану на голові, перелом лобної кістки справа з переходом на основу черепа, множинні смугасті синці та садна на спині, правій руці, нозі, закритий перелом 7-го ребра, що заподіяні неодноразовою дією тупих предметів та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Перелом лобної кістки та перелом 7 ребра могли утворитися від ударів деревянною клюшкою. Перелом 7-го ребра справа, виявлений у потерпілого, відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу здоровя. /74-77/ 

-  висновком судово-медичної експертизи № 498/09 від 05.10.2009 р./145-165/ згідно якого у потерпілого ОСОБА_6 виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді рани на голові, перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, множинні смугасті синці та садна на спині, правій руці і правій нозі, закритий перелом 7-го ребра справа. Вказані ушкодження заподіяні неодноразовою дією тупих предметів та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння.  

   Досудовим слідством не зібрано, а судом не здобуто жодних доказів причетності свідка ОСОБА_8 до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, а твердження потерпілого та суперечливі покази свідка ОСОБА_9 суд вважає неправдивими, так як спростовуються матеріалами справи, свідком ОСОБА_19 та підсудними. 

   Суд не приймає до уваги покликання свідка ОСОБА_15 в тій частині, що йому слідчим передбачені КПК права та обовязки понятого не оголошувались, оскільки залучені по справі двоє товаришів, які йшли разом ОСОБА_15 та ОСОБА_18, останньому оголошувались права і обовязки, а свідкові ОСОБА_15 ні, що суд оцінює критично і вважає, що такі дані під впливом сусіда, а саме потерпілого. 

    Таким чином вина кожного з підсудних доказана і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України так, як він заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, а дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст.122 КК України, оскільки він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження яке не є небезпечним для життя потерпілого. 

Обираючи покарання підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує ступень тяжкості вчинених кожним з них злочинів, особу винних, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності, а також те, що вони визнали себе винними, кожен з них щиро розкаюється у скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, ОСОБА_5 і за місцем праці, молодий вік підсудних, що вони сприяли розкриттю злочину і враховує як обтяжуючу обставину стан алкогольного спяніння та обставини, які помякшують покарання, що надає підстави застосувати до кожного з них ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання, із покладенням обовязку передбаченого ст. 76 КК України так, як кожен з них може бути виправлений без ізоляції від суспільства. 

Щодо питання заявленого потерпілим цивільного позову, суд вважає, що таке підлягає до часткового задоволення так, як з представлених чеків на придбання медикаментів вбачається, що на такі було витрачено лише 772 грн. 82 коп., а не 2000 грн., як вказав позивач, а також не надано переконливих доказів на підтвердження необхідності відшкодування втрачених позивачем на час розгляду справи вигоду на суму 19 600 грн., а навпаки судом встановлено, що виробництво сезонне, обєм виробництва суттєво зменшився і підприємству додаткові працівники за договорами підряду не потрібні, тому в цій частині слід відмовити, а в частині морального відшкодування суд вважає, що діями підсудних, які спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, завдано і моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких зазнав потерпілий у звязку з ушкодженням його здоровя, та душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав внаслідок протиправної поведінки щодо нього, однак в дещо меншому розмірі ніж заявив потерпілий, оскільки конфліктна ситуація виникла не з вини підсудних, в результаті яких підсудний ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження перелом кісток носа зі зміщенням, синці на обличчі, на грудях, підключичній ділянці з ліва, на шиї, на нижніх кінцівках, садна на шиї, на грудях, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя /а.с. 163/ тому, визначити в сумі 5000 грн. (пять тисяч грн.), а також задоволити позов в розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн..) судових витрат, які стягнути з підсудних солідарно.  

 Керуючись ст.ст. 323-324, 328 КПК України, суд - 

 п р и с у д и в : 

 ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді пяти років позбавлення волі. 

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки (два роки), якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки передбачені ст. 76 КК України: 

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; 

Запобіжний захід ОСОБА_4  підписку про невиїзд  залишити без змін до звернення вироку до виконання. 

      ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі. 

       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік (один рік), якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки передбачені ст. 76 КК України: 

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; 

Запобіжний захід ОСОБА_5  підписку про невиїзд  залишити без змін до звернення вироку до виконання.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 772 грн. 82 коп. (сімсот сімдесят дві грн.) матеріальної шкоди та 5000 грн. (пять тисяч грн.) моральної шкоди, 2000 грн. (дві тисячі грн.) судових витрат, а разом 7772 грн. 82 коп. (сім тисяч сімсот сімдесят дві грн.) 

Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова. 

  Суддя