Судове рішення #10253726

Справа № 22ц - 8196   2010    рік                                                  Головуючий в 1-й інстанції    Мірошкін О.І.

Категорія  27                                                                                  Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 липня   2010 року         Апеляційний суд Донецької області в складі:

        головуючого судді   Пономарьової О.М.

        суддів                         Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.,

        при секретарі            Валуйському В.А.,

       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ «КБ «ПриватБанк») на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 7 квітня 2010 року  по цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк»  до  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору поруки,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

В грудні 2009 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2   з вимогами повернення кредиту, отриманого відповідно до укладеної кредитної угоди між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» 2 квітня 2008 року терміном до 26 січня 2009 року, за якою відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 10000 грн..  Відповідач свої обов’язки по угоді не виконала, не повернула позивачеві суму в розмірі 7417,39 грн., проценти за користування кредитом в сумі 4798,78 грн.. ОСОБА_2 виступив  поручителем по угоді та зобов’язався відповідати перед   позивачем за порушення умов договору позичальником. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів зазначені суми та штраф в  розмірі 1100,81 грн..

ОСОБА_3 в січні 2010 року звернулася до суду з зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору поруки № 28668 від 2 квітня 2008 року, який укладений між чоловіком ОСОБА_2 та  банком, мотивуючи свої вимоги тим, що вона не давала своєї згоди на укладення цієї угоди.    

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 7 квітня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» стягнута заборгованість по кредиту у розмірі 7417,39 грн., проценти за користування кредитом у сумі 4798,78 грн., штраф у розмірі 1100,81 грн., повернення держмита у розмірі 133,27 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.. У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено. ОСОБА_3  відмовлено у задоволенні її позову до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання угоди поруки недійсною.

 Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «КБ «ПриватБанк»   звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою  і просив рішення суду  в частині   стягнення з ОСОБА_1. сум заборгованості по кредитному договору та судових витрат, та відмови в задоволенні вимог до ОСОБА_2 – скасувати та ухвалити нове рішення про  солідарне стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 заборгованості по кредиту, процентів, штрафу та судових витрат. В решті рішення суду залишити без змін. В обгрунтування  заявлених вимог апелянт посилався на те, що  висновки суду не відповідають обставинам справи,  суд допусти порушення норм матеріального права. Договором  поруки  встановлений строк в п’ять років,  в межах якого  сторони     можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів.                              

В  суд апеляційної інстанції сторони не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Заслухавши  доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

       Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є  невідповідність висновків суду обставинам справ, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, суд першої інстанції               виходив з того, що банк   мав право     протягом 6 місяців     з дня закінчення терміну кредитного договору,  26 січня 2009 року, звернутися з вимогою до поручителя ОСОБА_2, але  порушив   цей строк.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.

Судом встановлено, що 2 квітня 2008 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 219115-сred  на суму 10000 грн. зі строком повного погашення кредиту 26 січня 2009 року.

В забезпечення  виконання зобов’язання за кредитним договором 2 квітня 2008 року  між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «ПриватБанк»  укладений договір поруки № 28668.

Відповідно до  вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Статтею 554  ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців  від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як передбачено   договором поруки від 2 квітня 2009 року,     поручитель, тобто  ОСОБА_2, відповідає  перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадках невиконання позичальником обов’язків за кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні позичальники.

Пунктом 10  договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором.

Згідно з пунктом 11 вищевказаного договору поруки сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися  до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом 5 (п’ять) років.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не виконувала зобов’язання за кредитним договором і станом на 17 листопада 2009 року має заборгованість за кредитом 7417,39 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 4798,78 грн., та у відповідності до п. 5.10  Умов та правил надання банківських послуг їй нарахований штраф  (фіксована частина) – 500 грн., та штраф (процентна складова) – 610,81 грн..

Тому у відповідності до вимог  ст. 554 ЦК України  вказані суми підлягають стягненню     в солідарному порядку з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2.

За таких обставин висновок суду про те, що   позивач  ПАТ «КБ «ПриватБанк»  пропустив строк звернення до суду з вимогою до поручителя ОСОБА_2,  суперечить обставинам справи  та вимогам ст. 559 ЦК України.

З урахуванням викладеного рішення суду в частині   стягнення з ОСОБА_1 сум заборгованості по кредитному договору та судових витрат, та відмови в задоволенні вимог до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про  солідарне стягнення з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 заборгованості по кредиту, процентів, штрафу та судових витрат.

Рішення суду в частині  відмови ОСОБА_3 в  задоволенні позову до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору поруки не оскаржувалось.

    Керуючись  ст.ст.  303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

    Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від  7 квітня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1. сум заборгованості по кредитному договору та судових витрат, та відмови в задоволенні вимог до ОСОБА_2 скасувати.

Стягнути солідарно  з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає АДРЕСА_2, 86400, та  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає     АДРЕСА_1, 86400,     на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредиту в розмірі 7417,39 грн.(сім тисяч чотириста сімнадцять грн. 39 коп.), проценти в розмірі 4798,78 грн. (чотири тисячі сімсот дев’яносто вісім грн. 78 коп.), штраф в розмірі 1110,81 грн.(одна тисяча сто десять грн. 81 коп.),    витрати по оплаті судового збору в розмірі 133,27 грн.(сто тридцять три грн. 27 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в  сумі 120 грн.(сто двадцять грн..), а всього стягнути  13580,25 грн.( тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят грн. 25 коп.).

Рішення суду набирає законної сили з моменту його  проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до  суду касаційної інстанції – Верховного Суду України.

Головуючий:  

            Судді:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація