КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2010 року справа № 2-а-4962/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників сторін
від позивача: - Мороз В.М.,
від відповідача: - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод»
про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У квітні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 82959, 46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та комунального податку. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2010 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, в судові засіданні двічі не з’явився.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод» зареєстроване 09.09.2006 р. Яготинською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію -1 351 102 000 000353), як платник податків перебуває на обліку в Яготинській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області з 09.09.2006 р. за №729.
Відповідно до поданих відповідачем позивачеві звітних документів, а саме:
- податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік (від 09.02.2009 р.) та за 2009 рік (від 09.02.2010 р.), сума податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті, становить, відповідно, 1041, 00 грн. та 3175, 00 грн. Загалом - 4216, 00 грн.;
- податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2009 року (від 02.11.2000р.), сума комунального податку, що підлягає сплаті, становить 88, 40 грн.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 04.12.2008 р. позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача стосовно своєчасності сплати податкової звітності .
У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем приписів:
- підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III);
- пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі – Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР), а саме – відповідачем несвоєчасно сплачено податок на прибуток, за результатами якої складено акт №1004/1500/34233598 від 04.12.2008 р.
На підставі акту перевірки №1004/1500/34233598 від 04.12.2008 р., позивачем враховуючи приписи підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III відповідачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 527, 49 грн., про що прийняте податкове повідомлення - рішення від 04.12.2008 р. №0003701500/0.
Податкове повідомлення - рішення від 04.12.2008 р. №0003701500/0 вручене відповідачу 08.12.2008 р. про що свідчить підпис його повноважної особи на корінці зазначеного податкового повідомлення – рішення (а.с.51).
24.06.2009 р. позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.09.2006 р. по 31.12.2008 р.
У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем приписів:
- підпункту 5.2.5 пункту 5.2 та підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в результаті чого відповідачем занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 48504, 14 грн.;
- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 2145, 43 грн.;
- підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі – Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV), а саме – неутримано податок з доходів фізичних осіб по платникам податку, дохід яким виплачено (нараховано) на підставі договорів цивільно-правового характеру (виплачена премія та не оподатковано податок з доходів фізичних осіб за березень 2008 року у дванадцяти випадках), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 223, 50 грн.;
- підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV, а саме – неповне утримання податку з доходів фізичних осіб за вересень 2007 року по одному особовому рахунку (Сорока Л.І.) в результаті не оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно абзацу «б» підпункту 9.10.1 пункту 9.10 статті 9 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV, занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1500, 00 грн., всього недоутримано податку у розмірі 1723, 50 грн.;
- пункт 2.11 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме проведено розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 10000, 00 грн.
На підставі акту перевірки 411/2300/34233598 від 24.06.2009 р. та довідки як складової частини акту № 07/1700/34233598 від 24.06.2009 р. (а.с.31-37), відповідачеві визначено суми податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 62465, 14 грн., податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах) у розмірі – 3218, 14 грн., прибуткового податку у розмірі 5170, 50 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 10000, 00 грн., про що прийняті податкові повідомлення - рішення форми «Р», відповідно, №0000452300/0 від 08.07.2009 р., №0000442300/0 від 08.07.2009 р., №0001451700/0 від 08.07.2009 р. та №0000952306/0 від 08.07.2009 р.
Податкові повідомлення – рішення №0000452300/0 від 08.07.2009 р., №0000442300/0 від 08.07.2009 р., №0001451700/0 від 08.07.2009 р. та №0000952306/0 від 08.07.2009 р. вручені відповідачу 08.07.2009 р. про що свідчать підписи його повноважної особи на їх корінцях.
17.08.2009 р. та 16.12.2009 р. позивачем проведено невиїзні документальні перевірки відповідача стосовно своєчасності сплати комунального податку.
У ході проведення перевірок встановлено порушення відповідачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III, а саме – несвоєчасно сплачено комунальний податок, за результатами яких складені акти №934/1500/34233598 від 17.08.2009 р. та 1252/1500/34233598 від 16.12.2009 р.
На підставі акту перевірки №934/1500/34233598 від 17.08.2009 р. позивачем, враховуючи приписи підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 60, 35 грн., про що прийняте податкове повідомлення - рішення №0003151500/0 від 17.08.2009 р.
Податкове повідомлення – рішення №0003151500/0 від 17.08.2009 р. вручене відповідачу 17.08.2009 р., про що свідчить підпис його повноважної особи на його корінці.
На підставі акту перевірки №934/1500/34233598 від 17.08.2009 р. позивачем, враховуючи приписи підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III відповідачу визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти, двадцяти та п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 32, 64 грн., 23, 46 грн. та 89, 12 грн., про що прийняті податкові повідомлення - рішення № 0004631500/0 від 16.12.2009 р., №0004621500/0 від 16.12.2009 р. та 0004611500/0 від 16.12.2009 р., відповідно.
Податкові повідомлення – рішення № 0004631500/0 від 16.12.2009 р., №0004621500/0 від 16.12.2009 р. та 0004611500/0 від 16.12.2009 р., вручені відповідачу 16.12.2009 р. про що свідчать підписи його повноважної особи на їх корінцях.
28.01.2010 р. позивачем проведено перевірку відповідача стосовно дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток.
У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем приписів:
абзацу «б» підпункту 4.1.4 пункту 4. 1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III, пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, а саме – не подання декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал та півріччя 2009 року, за результатами якої складено акт №21/1500/34233598 від 28.01.2010 р.
На підставі акту перевірки №21/1500/34233598 від 28.01.2010 р., позивачем, враховуючи приписи підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III, відповідачеві визначено суми штрафних санкцій у розмірі 340, 00 грн., про що прийняте податкове повідомлення – рішення №0000191500/0 від 08.02.2010 р.
Податкове повідомлення – рішення №0000191500/0 від 08.02.2010 р. вручене відповідачу 12.02.2010 р., про що свідчить підпис його повноважної особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.56).
За твердженням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення – рішення відповідачем не оскаржувались, а отже, такі зобов’язання вважаються узгодженими.
Згідно з поясненнями позивача донарахована сума податку на додану вартість за податковим повідомленням – рішенням №0000442300/0 від 08.07.2009 р. на суму 3218, 14 грн. погашена за рахунок залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість накопиченої у попередніх періодах та становила 21200, 00 грн.
Як вбачається з облікової картки платника, позивачем враховуючи приписи Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 р. №290, відповідачеві нараховано пеню у розмірі 4, 50 грн. (а.с.63-66).
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 82959, 64 грн.
Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пояснень позивача, сума податкового зобов’язання у розмірі 82959, 64 грн.. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у зв’язку з чим, враховуючи приписи Закону України від 21.12.2000 р. № 2181, набула статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/555 від 22.12.2008 р. у розмірі 475, 88 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/10 від 21.01.2009 р. у розмірі 87544, 96 грн.
За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР о б’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що п одатковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Згідно пункту 16.4 статті 16 Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Статтею 15 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.
Згідно із статтею 15 вищезазначеного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У разі якщо органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлено базовий податковий (звітний) період квартал, то за підсумками кварталу поточного року платники зобов'язані подати органам державної податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього кварталу.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України вiд 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.
Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 1.12.2000 р. №2181-ІІІ, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Суму податкового зобов’язання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ).
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III, є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості та наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу
В ідповідно до тверджень позивача, зазначені вище суми податкових зобов’язань на день подання адміністративного позову відповідачем в повному обсязі самостійно не сплачені.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач жодних заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод» до Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 82959 (вісімдесят дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) гривень 64 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) Лисенко В.І.
З оригіналом згідно
суддя
постанову складено у повному обсязі та підписано 11 червня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«11» червня 2010 р.
№2-а-4962/10/1070
Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області
вул. Незалежності, 106, м. Яготин, 07700
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 07.06.2010р. в адміністративній справі №2-а-4962/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.
_____________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740
«11» червня 2010
№2-а-4962/10/1070
ТОВ "Яготинський цегельий завод"
вул. Кільцева, 26, м. Яготин, Київська область, 07700
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 07.06.2010р. в адміністративній справі №2-а-4962/10/1070.
Суддя Лисенко В. І.