КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року справа № 2-а-5479/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників сторін
від позивача: - не з’явився,
від відповідача: - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
в с т а н о в и в:
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області (надалі – позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про припинення підприємницької діяльнос ті.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач підприємницької діяльності не здійснює, не виконує передбачені законом обов’язки щодо подання до державного податкового органу відповідно до законів податкових декларацій та інших документів і відомостей, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), звітність не подає більше одного року , тому до нього слід застосувати санкцію у вигляді припинення його підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця.
Представник позивача в судове засідання 24.06.2010 р. не з’явився. Водночас, матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, в судове засідання 24.06.2010 р. не з’явився.
Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Згідно Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (надалі - Порядок), платники податків – це, зокрема, фізичні особи, які мають статус підприємців (самозайнятих осіб) чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Відповідно до пункту 5.1 Порядку, узяття на облік фізичної особи-підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 05.04.2010 р. (номер запису про державну реєстрацію – 23280000000000525), як платник податків відповідач перебуває на обліку в Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції в Київській області з 11.04.2010 р. за №78/Р.
Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, податкову звітність до податкового органу відповідач не подає з 3-го кварталу 2008 року , про що свідчить довідка, видана Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією в Київській області №2770/7/17-00-17 (а.с.7), та, згідно з поясненнями представника позивача, станом на день розгляду справи у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів (а.с.19).
Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу» органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, в тому числі, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до пункту 8.6 Порядку, у випадку, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків – про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 49 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» установлено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 ).
Постанову надіслати державному реєстратору Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення після набрання постановою законної сили.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 29 червня 2010 року .