КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5998/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді                                     Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання          Пшик Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по сплаті земельного податку, -

В С Т А Н О В И В:

Бориспільська ОДПІ (далі – позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі – відповідач) стягнення заборгованості по сплаті земельного податку  в сумі 110,07 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом наданої законом компетенції щодо контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності

Відповідач, належно повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з’явився, із клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався, про причини неявки суд не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно листа Відділу Держкомзему у м. Борисполі Київської області № 519 від 28.04.2010р. за відповідачем, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, рахується земельна ділянка площею 0,0778 га., яка знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до статті 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок.

Відповідно до статті 13 Закону України № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. «Про плату за землю», дані земельного кадастру щодо наявності в особи у власності чи користуванні  земельної ділянки є підставою для нарахування земельного податку, який, у свою чергу, нараховується держаними податковими інспекціями, як визначено у абз. 3 статті 14 даного Закону.

Згідно результатів нарахування даного податку, платникам до 15 липня поточного року видаються платіжні повідомлення про сплату податку та зазначаються суми податку нараховані до сплати.

На підставі вищенаведеного, позивачем розраховано відповідачу земельний податок в сумі 110,07 грн. за період протягом якого дана земельна ділянка знаходилась у користуванні останнього (2008-2009 роки).

За результатами нарахувань за 2008 рік відповідачу було направлено податкове повідомлення форми «Ф» № 0014721720 від 09.06.2008р. на суму 73,68 грн., яке було отримане відповідачем особисто 19.06.2008р., про свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення.

За результатами нарахувань за 2009 рік відповідачу було направлено податкове повідомлення форми «Ф» № 0047681720 від 30.06.2008р. на суму 36,39 грн., яке було отримане відповідачем особисто 07.07.2009р., про свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення.

Відповідно до статті 17 Закону № 2535-ХІІ, земельний податок сплачується платниками рівними часками до 15 серпня та 15 листопада поточного року.

В порушення даної норми законодавства, відповідач не сплатив суму земельного податку.

Статтею 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так як відповідачем самостійно заборгованість перед бюджетом не сплачено,  Бориспільською ОДПІ, відповідно статті 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р.. зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.07.2001р., йому було виставлено першу податкову вимогу № 1/ 1117  від 22.08.2008р., а у зв’язку з несплатою податкової заборгованості і другу податкову вимогу             № 2/1604   від 23.12.2008р.

Дані податкові вимоги були вивішені на дошці податкових оголошень.

У суду немає відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень та податкових вимог.

Відповідно до розрахунку податкового боргу за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 110,07  грн., з яких: 73,68  грн. – заборгованість за 2008 рік та 36,39 – заборгованість за 2009 рік.

У зв’язку з відсутністю заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень щодо даного позову, при визначенні суми, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з доказів наявних у матеріалах справи.

На день судового розгляду, у суду немає відомостей про погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області  задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь держави податковий борг по сплаті земельного податку в сумі 110 (сто десять) грн. 07 коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя