Судове рішення #10253341

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



П О С Т А Н О В А


                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

26 травня 2010 року                                                  

   

справа № 2-а-4345/10/1070      


      Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,  при секретарі судового засідання Мазуренко О.В.,

 за участю представників осіб, які беруть участь у справі

від позивача:                 Бернацька Л.В. (довіреність від 11.01.2010 р.)    

від відповідача:            не з’явився,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом   Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -


                                                                  ВСТАНОВИВ:

             Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області (надалі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом  до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11171, 26 грн.

             Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2008 року по січень 2010 року та чистого доходу за 2009 рік у розмірі 11171, 26 грн., що підтверджується відповідними розрахунками сум страхових внесків.

            Обов’язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески передбачений приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 11171, 26 грн. у строки, встановлені пунктом 6 статті 20 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

            Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2010 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд задовольнити позов з підстав наведених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання 26.05.2010 р. не з’явився. Ухвала суду, позовна заява з доданими до неї матеріалами та повістка про виклик до суду надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у  свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а саме: АДРЕСА_1. Однак, до суду повернулись конверти, направлені на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення – «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

    Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

   Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

  Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV).

  Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

  Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за № 10-30-03-2153, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники  зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з поданих позивачу відповідачем звітних документів, а саме - розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2008 року по січень 2010 року, сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем, становить, відповідно, за грудень 2008 року – 851, 84 грн., січень 2009 року – 851, 84 грн., лютий 2009 року - 851, 84 грн., березень 2009 року - 841, 70 грн., квітень 2009 року – 660, 00 грн., травень 2009 року – 660, 00 грн., червень 2009 року – 660, 00 грн., липень 2009 року – 665, 28 грн., серпень 2009 року – 654-19 грн., вересень 2009 року – 443, 52 грн., жовтень 2009 року – 457, 60 грн., листопад 2009 року - 976, 35 грн., грудень 2009 року – 640, 39 грн., січень 2010 року – 305, 89 грн., загалом – 9520, 44 грн.

            Згідно з підпунктом 11.12 пункту 11 Інструкції ( в редакції до 05.11.2009 р.) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок)), надають органу пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.

У графі 2 та 3 вказаного додатку 25 зазначається сума чистого доходу (прибутку), яка заявляється в податковій декларації фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за відповідний місяць за себе та членів сім’ї,які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності та взяті на облік в органі Пенсійного фонду як платники страхових внесків.

На виконання вимог Інструкції відповідачем 20.01.2009 р. подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік, згідно якого ним визначено суму чистого доходу у розмірі 3332, 91 грн. Згідно пояснень позивача та даних картки особового рахунку відповідачем сплачено авансові суми у розмірі 1682,09грн., отже заборгованість, яка обчислена з чистого доходу становить 1650, 82 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 11171, 26 грн.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і  стягуються  з  нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

            У зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV направлено вимогу про сплату недоїмки від 01.04.2010 р. № Ф 2014 на загальну суму заборгованості, що становить 14405, 76 грн.   Зазначена вимога отримана відповідачем 14.04.2010 р., про що свідчить підпис на її корінці.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV).

Процедура подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлена Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-2 (надалі – Порядок №21-2).

Водночас, згідно з пунктом 1.2 Порядку №21-2,  не може бути оскаржена страхувальником, зокрема, вимога про сплату недоїмки, сформована на підставі зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, самостійно визначеного страхувальником у розрахунку суми страхових внесків, та вимога, узгоджена відповідно до частини третьої статті 106 Закону України №1058- IV.

 Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження вимоги, яка сформована на підставі самостійно визначеного відповідачем зобов’язання, її узгодження або про сплату суми заборгованості, яка в ній зазначена в повному обсязі, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати в самостійному порядку суми заборгованості по страхових внесках за період з грудня 2008 року по січень 2010 року у розмірі 11171, 26 грн.

Приписами статті 67 Конституції України визначений обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058- IV.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 11171, 26 грн. є узгодженою, відповідачем в самостійному порядку не сплачена, її існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

  Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд, -

                                                                ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов задовольнити.

    Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2008 року по січень місяці 2010 року у розмірі 11171 (одинадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 26 коп.

    Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                     Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

               

Суддя                                       (підпис)                                                   Лисенко В.І.

Згідно з оригіналом

суддя  

постанова виготовлена в повному обсязі та підписана  31.05.2010 р.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740

 «31» травня 2010 р.

№2-а-4345/10/1070                                                

Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області

вул. Проектна, 5, смт. Макарів, Київська область 08000

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від  26.05.2010р.


Суддя Лисенко В.І.


                 

________________________________________________________________________________

 


КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2861042, ЄДРПОУ 240740

«31» травня 2010

№2-а-4345/10/1070                                                

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

АДРЕСА_1

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 26.05.2010р.

                      Суддя                                                                                                  Лисенко В. І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація