Справа № 2-1444/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 червня 2010 року                                             Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді                               Смоляра А.О.

при секретарі:                                        Олексієнко Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Просто-страхування» про стягнення страхового відшкодування за договором  страхування та пені, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Просто-страхування», в якому зазначив, що відповідач, відповідно до страхового договору добровільного страхування  транспортних засобів, який ним був укладений з відповідачем 17 жовтня 2008 року, зобов’язаний відшкодувати йому шкоду заподіяну  внаслідок пошкодження його автомобіля, яке мало місце 1 вересня 2009 року.  Не дивлячись на те ,що він своєчасно звернувся в правоохоронні органи та до страхового агента, надавши йому свій пошкоджений автомобіль та відповідні документи для виплати йому страхової суми, відповідач свого зобов’язання не виконав. На його письмову заяву від 24 листопада 2009 року  про надання йому письмової відповіді про причини відмови, відповідач такої відповіді  не надав , а тому він вимушений звернутись в суд за захистом своїх прав. Просив стягнути страхове відшкодування в сумі 5153 гривні та пеню в сумі 19014 грн. 57 коп.. Свої вимоги повністю підтримав в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що дійсно транспортному засобу позивача було завдано збитків внаслідок  страхового випадку який мав місце 1 вересня 2009 року по вулиці Різдвяній в м. Черкаси. Але відповідно до умов договору вони не згідні виплачувати страхову суму за пошкоджені деталі які були заявлені позивачем при випадках які мали місце раніше і по яких позивач отримував відповідні суми. Такі умови витікають  відповідно до п.2.112.6. договору страхування № АТК 179310 від 16 жовтня 2008 року, де зокрема зазначено , що страхувальник зобов’язаний пред’явити транспортний засіб для огляду страховику при укладанні договору страхування, його поновленні, зміні умов страхування, а також у випадку усунення пошкоджень транспортного засобу, що мали місце на момент укладання  договору страхування або отриманих протягом дії договору страхування. Страховик робить запису у договорі страхування про усунення пошкоджень. У випадку непред’явлення відремонтованого транспортного засобу для повторного огляду страховик не несе відповідальності за пошкодження(пошкоджені деталі), що були зазначені в заяві на страхування ТЗ.Не є обов’язковим пред’явлення відремонтованого ТЗ для повторного огляду  у випадку відновлення пошкодженого застрахованого ТЗ на СТО за направленням страховика. Оскільки  позивач транспорту  для огляду після усунення пошкоджень не  надавав та проводив  ремонти не на станції  на яку його вони орієнтували і мають з ними угоду , тому вони прийняли рішення про часткову оплату страхового відшкодування та  обґрунтування своєї позиції виклали в запереченнях до позову надавши при цьому всі документи.

Свідок ОСОБА_2 пояснив ,що він є приватним підприємцем і займається ремонтом автомобілів. У нього є договір  з відповідачем по справі про співробітництво та  ремонт автомобілів за направленням страхової компанії. До них на станцію декілька разів звертався  ОСОБА_1 за направленням страховика. Один раз вони проводили ремонтні роботи і виконали їх у відповідності до рахунка-фактури. Це було перший раз, а потім він також звертався до них і  вони виписували рахунок- фактуру по якому страхова компанія виплачувала страхову суму, але ремонту автомобіля  ОСОБА_1  у них  не проводив. Також йому було видано рахунок-фактуру  за зверненням 1 вересня 2009 року згідно якого вартість ремонту всіх пошкоджених деталей складала 6753 гривні, а з урахуванням скидки яка надана ними саме ОСОБА_1 та складає 15%  вартість ремонту складає 5740 грн..

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, що приймають участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості  виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В судовому засіданні достовірно встановлено, підтверджується матеріалами справи не заперечується представником відповідача, що  1 вересня 2009 року стався страховий випадок, а саме  в дворі будинку де проживає позивач було пошкоджено  автомобіль  TOYOTA AVALON держномер НОМЕР_1 який належить позивачу. Даний факт стверджується також і відмовним матеріалом, яким Придніпровським РВС було відмовлено в порушенні кримінальної справи , але  встановлено  факт  того , що пошкодження  автомобіля мало місце.

Відповідно до рахунку-фактури який був складений ПП Плащенковим  за направленням страхового агента  відповідача вартість ремонту  пошкоджених деталей складав 6753 гривні , але  з урахуванням скидки в розмірі 15% ,яка надана ОСОБА_1 склала 5740 гривень з ПДВ.

Враховуючи пояснення позивача та заперечення  проти позову відповідача суд приходить до висновку , що при встановленні розміру відшкодування з суми завданої шкоди позивачу згідно рахунку-фактури № 141 від 1 вересня 2009 року слід вирахувати суму яка  вказана за ремонт заднього бампера.

Вказані висновки  суд обґрунтовує тією обставиною ,що відповідно до п.2.112.6. договору страхування № АТК 179310 від 16 жовтня 2008 року, де зокрема зазначено , що страхувальник зобов’язаний пред’явити транспортний засіб для огляду страховику при укладанні договору страхування, його поновленні, зміні умов страхування, а також у випадку усунення пошкоджень транспортного засобу, що мали місце на момент укладання  договору страхування або отриманих протягом дії договору страхування. Страховик робить запис у договорі страхування про усунення пошкоджень. У випадку непред’явлення відремонтованого транспортного засобу для повторного огляду страховик не несе відповідальності за пошкодження(пошкоджені деталі), що були зазначені в заяві на страхування ТЗ. Не є обов’язковим пред’явлення відремонтованого ТЗ для повторного огляду  у випадку відновлення пошкодженого застрахованого ТЗ на СТО за направленням страховика.

 Враховуючи ті обставини , що за період дії договору страхування який було укладено між позивачем та відповідачем мало місце настання  декількох страхових випадків. При були пошкоджені  різні   конструкції автомобіля. Зокрема, 4 грудня 2008 року було пошкоджено лакофарб не покриття заднього правого крила та заднього бамперу. Вказані пошкодження  були усунуті на стації за направленням страховика. За таких обставин позивач не був зобов’язаний надавати  для огляду свій автомобіль для огляду страховиком, відповідно до вказаного вище пункту договору  страхування.

 Другий страховий випадок мав місце 31 січня 2009 року і також було  пошкоджено лакофарбове покриття заднього бамперу, але  позивач ОСОБА_1, отримавши страхове відшкодування, не надав автомобіль для огляду страховику, а  суду об’єктивних доказів, що він провів ремонт. За таких обставин суд вважає виключити з суми ,що  підлягає до відшкодування, вартість ремонту саме  заднього бамперу.

 При цьому суд  вважає необґрунтованими посилання  представника відповідача на те , що з суми відшкодування слід виключити і вартість ремонту заднього правого крила , так як було вказано вище , що воно було відремонтовано на станції за направленням страховика і приватний підприємець ОСОБА_2 , у якого існують договірні зобов’язання зі страховиком, підтвердив проведення ремонту крила та  бамперу.

 Таким чином суд вважає ,що у суму відшкодування шкоди  підлягають витрати на ремонт пошкоджених конструкцій автомобіля: заднього правого крила, правих передніх і задніх дверей без утримання франшизи, оскільки  відповідачем по справі були грубо порушені умови виплати позивачу страхового відшкодування в добровільному порядку. Така сума буде складати 5178 грн.75 коп. ,на підставі вартості робіт  які вказані в рахунку-фактурі № 141 від 1  вересня 2009 року та з якою  фактично погоджуються сторони. При цьому суд  вираховує затрати які вказані в рахунку  стосовно ремонту саме заднього бамперу.

Суд вважає , що виходячи з  суми  відшкодування, яка визначена судом, слід стягнути і пеню , яку необхідно вирахувати відповідно до п.2.11.5. договору страхування, яка складає 0,01% від суми простроченої суми і яку слід рахувати з 30 жовтня 2009 року і по день розгляду справи в суді і яка складає 248 днів , тобто сума пені складе 129 грн. тобто(5178,75 х 0,01% х 248  днів ).

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердження витрати. За таких обставин з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.

Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати державного мита у зв’язку з подачею позову на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» то в бюджет держави з відповідача слід стягнути державне мито в сумі 53 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 1192 ЦК України, ст.ст.10, 208, 209, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «ПРОСТО страхування» на користь ОСОБА_1 5 178 грн. 75 коп. в рахунок невиплаченого страхового відшкодування та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 129 грн., а всього  5 307 грн. 75 коп.

Стягнути з ПАТ «ПРОСТО страхування» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Стягнути з ПАТ «ПРОСТО страхування»  в бюджет держави державне мито в сумі 53 грн..

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: