КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року справа № 2а-5763/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників сторін:
від позивача: - Лола А.Б.,
від відповідача: - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, -
в с т а н о в и в:
У червні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція з Таращанським відділенням з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 756, 81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за єдиним податком.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Виявивши наявність у відповідача податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості на до державного бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2010 р. позовні вимоги підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, в судове засідання 08.07.2010 р. не з’явився.
Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_2 має статус фізичної особи – підприємця, та зареєстрований Таращанською районною державною адміністрацією Київської області 16.01.2007 р., (номер запису про державну реєстрацію – 23480000000001072).
12.12.2008 р. відповідач подав заяву до податкового органу про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Згідно із заявою визначено вид підприємницької діяльності – діяльність автомобільного вантажного транспорту. Відповідачу 19.12.2008 р. було видано відповідне свідоцтво платника єдиного податку серії Є №361847 .
За даними податкового органу відповідач має податкову заборгованість за єдиним податком за період з червня 2009 року по грудень 2009 року у розмірі 1050, 00 грн.
Водночас, відповідно до пояснень позивача станом на 20.05.2009 р. на рахунку відповідача був наявний залишок коштів у розмірі 0, 34 грн. від раніше здійсненної відповідачем переплати.
Відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 300, 00 грн., на зазначену суму відповідачем нараховану пеню у розмірі 7, 15 грн.
Таким чином, сума податкових зобов’язань відповідача, що підлягає сплаті на день звернення до суду, становить 756, 81 грн.
Податковим органом було надіслано на адресу відповідача першу і другу податкові вимоги ( від 27.04.2009 р. № 1/110 та від 27.05.2009 р. № 2/142 ), зазначені вимоги отримані відповідачем, відповідно, 27.04.2009 р. та 27.05.2009 р.
Однак, д о дня судового розгляду податкову заборгованість відповідачем не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі – Указ від 03.07.1998р. № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з пунктом 2 Указу від 03.07.1998р. № 727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Згідно з рішенням Таращанської міської ради Київської області в ід 16.10.2008 р. №228-18-У «Про встановлення ставок єдиного податку на 2009 рік» ставка єдиного податку, обрана відповідачем становить - 150, 00 грн. на місяць.
Пунктом 2 Указу від 03.07.1998 р. № 727/98 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідач повинен сплачувати суми єдиного податку до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, та надавати докази сплати податку до податкового органу разом з податковою звітністю.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Частиною першою підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ передбачено, що у разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ також передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження відповідачем податкових вимог, суду не надано.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ , є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню: відповідач є суб’єктом оподаткування єдиним податком, ставка податку, податкова база, а також сума податкового зобов’язання, що належить до сплати податковим органом визначені правомірно і правильно.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 756 (сімсот п’ятдесят шість) грн. 81 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Лисенко
постанова складена в повному обсязі – 09 липня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«09» липня 2010 року
№2-а-5763/10/1070
Рокитнянська МДПІ з Таращанським відділенням
вул. Шевченка, 28, м.Тараща, Київська область 09500
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 08.07.10 р. в адміністративній справі № 2-а-5763/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.
________________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«09» липня 2010 року
№2-а-5763/10/1070
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
АДРЕСА_1
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 08.07.10 р. в адміністративній справі № 2-а-5763/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.