КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року справа № 2-а-5781/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області
до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (надалі – позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не подає податкової звітності до органів податкової служби з 01 січня 2003 року, що є порушенням приписів статті 9 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» та, відповідно до статті 46 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі – Закон України від 15.05.2003 р. N 755-1V), підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Представник позивача у судове засідання 08.07.2010 р. не з’явився. Водночас матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з’явився, проте 22.06.2010 р. до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява відповідача про визнання адміністративного позову та про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судом встановлено, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому приймається судом.
Наявність клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Згідно Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за № 172/2612 (надалі - Порядок), платники податків – це, зокрема, фізичні особи, які мають статус підприємців (самозайнятих осіб) чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до пункту 5.1 Порядку, узяття на облік фізичної особи-підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 17.01.2000 р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №24211109Ф0030374 та перебуває на податковому обліку з 01.02.2000р. за №281.
Приписами статті 9 Закону України від 25.06.1991 р. N1251-XII «Про систему оподаткування», на платників податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено обов'язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Неподання платниками податків протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (частина друга статті 46 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-1V).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме службової записки позивача №330 від 27.05.2010 р. (а.с.10), відповідач не подає податкової звітності з 01.01.2002 р., остання податкова звітність подана відповідачем до органів податкової служби 04.10.2009 р. – декларація про доходи одержані за 9 місяців 2002 року (а.с.11-12), та згідно з поясненнями позивача станом на 22.06.2010 р. у нього відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів.
Відповідно до пункту 8.6 Порядку, у випадку, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків – про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Враховуючи, що відповідачем більше року не подаються до органів державної податкової служби податкові декларації, документи фінансової звітності та з огляду на відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетом, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-1V, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 51, 69, 71, 122, 136, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
Постанову надіслати державному реєстратору Згурівської районної державної адміністрації Київської області для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лисенко В.І.
постанова виготовлена в повному обсязі 08 липня 2010 року