Дело № 2- 70
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді – Кайро І.А., при секретарі – Рябцевої А.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з урахуванням індексації
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з урахуванням індексації.
Вимоги мотивовані тим, що 01 липня 2006 року відбулося ДТП за участю т/з що належить йому на праві власності, під керуванням відповідача. Його донька та онучка знаходились у автомобілі відповідача та у наслідок ДТП отримали тяжкі тілесні ушкодження. Його автомобіль також отримав механічні пошкодження. Винуватість відповідача у вищезазначеному ДТП підтверджується обвинувальним вироком суду Фрунзенського району м. Мінськ Республіки Білорусь від 30 квітня 2009 року. Вищезазначеними діями відповідача йому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, які з урахуванням індексу інфляції складають 44400 гривень, у зв’язку з чим він та змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Представник відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши що вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з урахуванням індексації , оскільки вони не засновані на законі, не підтверджені доказами належними доказами
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При цьому судом встановлено, що у відповідності до вироку суду Фрунзенського району м. Мінськ, Республіки Білорусь, яке у теперішній час набрало законної сили, ОСОБА_4 01 липня 2006 року, приблизно у 19 годин 00 хвилин, керуючи т/з «Тойота – Корола» д/н НОМЕР_1, рухаючись по а/ш Сімферополь – Ялта – Севастополь на 79 кілометрі, порушив п.п. 85,87 ПДД Республіки Білорусь, у наслідок чого допустив зіткнення з тролейбусом Шкода ТР-9. У наслідок зіткнення, пасажиру автомобіля ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно – мозкової травми у вигляді ушибу головного мозку середнього ступеню, відкритого оскольчатого вдавленого перелому правої теменної кості, перелому основання черепу справа, що був ускладнений отьоком головного мозку, ушибліної рани правой теменної області голови, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Порушення ОСОБА_4 вищезазначених пунктів ПДР знаходяться у причинному зв’язку з ДТП та настанням тяжких наслідків що настали.
Таким чином, суд приходить до висновку, про винність ОСОБА_4 у вищезазначеній ДТП.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником т/з «Тойота – Корола» д/н НОМЕР_1.
Згідно звіту автотоваровідчого дослідження від 24 січня 2007 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної у наслідок пошкодження автомобіля «Тойота – Корола» д/н НОМЕР_1 складає 15579 гривень.
Відносно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою , яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у наслідок протиправних дій відповідача, позивачу було заподіяно матеріальну шкоду на суму 15579 гривень.
Також на думку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані з викликом експерта у сумі 400 гривень, витрати на стоянку т/з н спец площадці ДАІ у сумі 120 гривень, та судові витрати, що підтверджені документально.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану ним шкоду позивачу, то сума 16098 гривень 81 копійка підлягають примусовому стягненню як еквівалент завданої позивачу матеріальної шкоди.
Не засновані на законі та не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення вищезазначених сум з урахуванням індексації.
Крім того на думку суду вимоги позивачки про стягнення на його користь моральної шкоди засновані на законі та повинні бути задоволені частково, оскільки таке його право передбачено ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Всі складові передбачені цим законом для відшкодування моральної шкоди в конкретному випадку наявні.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди яку належить стягнути з відповідача суд враховує, що саме в наслідок протиправних дій відповідача для позивача наступили негативні наслідки, а саме було завдано шкоду його майну.
З вини відповідача він не мав можливості користуватися своїм транспортним засобом, як і не має матеріальної можливості його відремонтувати.
З погляду на викладене, суд вважає, що моральна шкода позивачу повинна бути відшкодована у сумі 5000 гривень.
Саме така сума на думку суду є рівнозначною компенсацією позивачу за завдану йому моральну шкоду.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст. ст.. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 16098 ( шістнадцять тисяч дев’яносто вісім ) гривен 81 копійку , моральну шкоду в сумі 5000 ( п’ять тисяч) гривен, судовий збір в сумі 169 ( сто шістдесят дев’ять) 48 копійок, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з урахуванням індексації – відмовити.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через Ялтинський міський суд АРК у порядку встановленому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
СУДДЯ підпис
З оригіналом згідно Рішення не набрало законної сили
Суддя
Секретар