Справа № 2-1113/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 липня 2010 року               Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області в складі:

головуючого-судді:                  Болотіна С.М.

секретаря:                        Кулеши Л.М.

представника третьої особи:          Цугеля В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа відділ Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності та скасування витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ,-

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа відділ Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції (далі – ДВС) про визнання права власності та скасування витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

    В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі довіреності від 29.10.2009 року придбав у ОСОБА_3 автомобіль «Volkswagen Раssat», д/н – НОМЕР_1 (далі – автомобіль), за який сплатив останньому 20000грн., що стверджується відповідною розпискою. З огляду на те, що у сторін не було наявних коштів для його перереєстрації, договір-купівлі продажу не укладали та нотаріально його не посвідчували.

Стверджує, що внаслідок заборгованості ОСОБА_3 за судовим рішенням, з метою його виконання, на автомобіль, був накладений арешт, чим обмежено його права власника. А тому просить, визнати за ним право власності на спірний автомобіль та фактично звільнити його з-під арешту.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов визнали, просять його задовольнити в повному обсязі. Ствердили, що дійсно на підставі розписки та довіреності, відповідач продав, а позивач придбав спірний автомобіль і саме ОСОБА_2 являється власником останнього.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що вимоги позивача прямо суперечать вимогам закону, є надуманими та безпідставними.

Представники ДВС Дзядзін Н.В. та Цугель В.В. просять відмовити в задоволенні позову, вважають, що законні підстави для визнання за позивачем права власності на автомобіль та зняття арешту відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, представників третьої особи, вивчивши матеріали справи, в тому числі матеріали виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-137/09 року, суд приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.

Головуючий:             С.М. Болотін

- 2 -

Судом  встановлено, що на підставі довіреності від 29.10.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом, ОСОБА_3, строком на три роки, тобто до 29.10.2012 року уповноважив ОСОБА_2 бути його представником відносно належного йому на праві власності автомобіля «Volkswagen Раssat», д/н – НОМЕР_1.

Тобто, наділив останнього індивідуально визначеними, строковими повноваженнями щодо власного автомобіля, а не відчужив рухоме майно та передав право власності, в чому намагаються переконати суд сторони.

Доказів, які б стверджували протилежне сторонами, в тому числі позивачем суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони посилають підлягають відхиленню, оскільки ґрунтуються на їх розмірковуваннях та довільному тлумаченні норм чинного законодавства, які широкому тлумаченню не підлягають, що не можна визнати належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    Однак, як вбачається з розписки наданої позивачем, ОСОБА_3, 29.10.2009 року отримав від ОСОБА_2 20000грн. за спірний автомобіль.

    За таких обставин суд вважає, що вказану розписку жодним чином не можна вважати договором  купівлі-продажу, або угодою про намір укласти такий договір, оскільки остання не

містить жодних істотних умов визначених законодавством для такого договору, жодним чином не визначає родових ознак речей, переходу на них права власності, що в силу вимог ст. ст. 203, 215, 655 ЦК України за своєю правовою природою не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

    В той же час, з наданої позивачем розписки не можна зробити жодного висновку, за що конкретно відповідач отримав кошти, за відчуження автомобіля, відшкодування вартості його відновлення після пошкодження, чи передання його в заставу, тощо, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_510695грн. 11коп. спричиненої шкоди та заяви останнього від 09.10.2009 року про накладення арешту на майно відповідача, ОСОБА_3 отримав від позивача кошти, в період примусового виконання рішення суду, що можна розцінювати як спробу відшкодувати спричиненні збитки заставивши автомобіль, або ухилення від сплати таких.

    Більше того, крім вищезазначених обставин, про відсутність реалізації майна – автомобіля, відповідачем, позивачу свідчить той факт, що на підставі всіх правовстановлюючих документів власником спірного автомобіля «Volkswagen Раssat», д/н – НОМЕР_1, був та являється ОСОБА_3, а не позивач.

 Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що законні підстави для задоволення позову відсутні, а вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону, більше того прямо суперечать останньому.

Позивач обґрунтовуючи позов не надав суду жодного належного, переконливого та об’єктивного доказу щодо придбання автомобіля, переходу до нього права власності, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 244, 655 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа відділ Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції про визнання   права   власності   та   скасування   витягу  про  реєстрацію   в  Державному  реєстрі

Головуючий:             С.М. Болотін

- 3 -

обтяжень рухомого майна – відмовити.

Після вступу рішення в законну силу матеріали виконавчого провадження № 1912/13 по виконавчому листу № 2-137/09 від 8 липня 2009 року Любарського районного суду Житомирської області – повернути відділу Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Головуючий: