Справа 2-А-311/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

    02.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління  Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 23.05.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 121 ч. 1  КУпАП  протиправною .  

      В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новоодеського району при винесенні зазначеної постанови про порушення п. 31.4.5-а ПДР - керування 23.05.2010 року  автомобілем НОМЕР_1, на якому на передній вісі ліворуч встановлена шина з підвищеним зносом  малюнку протектора - не враховано, що він не згоден був з порядком здійснення цим працівником контролю за технічним станом автомобіля, що проводився візуально без застосування засобів вимірювальної техніки.

Посилаючись на незаконність постанови та відсутність доказів вчинення правопорушення,  позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою відповідача - інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новоодеського району Довженко О.В. -  на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 23.05.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 1 КУпАП - керування транспортним засобом, що має  інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація  забороняється їх експлуатація, а  саме: 23.05.2010 року в м. Нова Одеса по вул. Леніна позивач  керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, на якому на передній вісі ліворуч встановлена шина з підвищеним зносом  малюнку протектора, чим порушив п. 31.4.5-а Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Позивач ОСОБА_1 в ході провадження по справі про це адміністративне правопорушення надав посадовій особі відповідача письмове пояснення, з якого слідує, що він не згоден з вчиненням правопорушення.

Згідно Закону України від 20.12.1995 року "Про міліцію" (ст. 11 п. 21) працівники міліції мають право зупиняти транспортні засоби у разі наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту. Реалізація цього права визначена Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації затвердженим наказом Міністерства МВС України від 13.10.2008 року № 534 (зареєстровано в Мінюсті України 17.11.2008 року за № 1107/15598)  і в порушення цього порядку не був складений акт перевірки технічного стану автомобіля. У відповідності до вказаного нормативно-правового акту (п. 4.1) візуально перевіряються складові частини транспортного засобу перелічені в підпункті g пункту 14 Акта перевірки (колеса/шини), при незгоді водія з результатами перевірки для збереження результатів такої перевірки застосовуються засоби фото - і кінозйомки, відеозйомки. Відповідач на запити суду щодо наявності в нього акту перевірки технічного стану транспортного засобу не надав суду відповідний доказ.  Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ 091770 від 23.05.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення  і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                  О.Є.Старжинська