Справа 2-А-252/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Вінницькій області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною  

ВСТАНОВИВ:

05.05.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Вінницькій області  (далі - відповідач) про визнання постанови від 25.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КУпАП противоправною.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не перевищував 25.04.2010 року швидкість руху автомобілем НОМЕР_1 в населеному пункті с. Озеро Немирівського  району Вінницької області позначеному дорожнім знаком 5.45, а працівник ДАІ зафіксував швидкість автомобіля 85 км/год. за допомогою приладу "Сокіл", який не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису і виключає можливість визначення, що саме ним було скоєно правопорушення.

Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП , позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

            В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором дорожньо-патрульної служби роти ДПС м. Немирів Войтовським Ю.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 25.04.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП - перевищення встановленої максимальної швидкості руху автомобіля, більш ніж на 20 км/год., а саме: 25.04.2010 року о 05-00 год. в населеному пункті с. Озеро Немирівського  району Вінницької області позначеному дорожнім знаком 5.45 позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перевищив максимальну швидкість руху, рухаючись зі швидкістю 85 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису  чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є дані приладу для вимірювання швидкості "Сокіл", який не містить функції фото-, кінозйомки, відеозапису, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.  Враховуючи, що положення ст.251 КУпАП носять імперативний характер  відносно можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото- кінозйомки, відеозапису і тому лише вони можуть бути використані, як докази по справі. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 року № 33 Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень дорожнього руху» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 року № 262/17557, виходячи з своєї юридичної сили відносно закону  - ст. 251 КУпАП – застосуванню не підлягає.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача. Таким доказом зазначено показання свідка ОСОБА_3, який допитаний за судовим дорученням  Немирівським районним судом Вінницької області підтвердив вчинення позивачем правопорушення. Даний свідок також зазначив, що він працює інспектором ДПС Немирівської роти і 25.04.2010 року в складі з інспектором Войтовським Ю.В. здійснював нагляд за дорожнім рухом.  

При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що зазначений свідок був не безстороннім, суд враховує останню обставину, яка є об’єктивною. В даних умовах притягнення до адміністративної відповідальності повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, важливим є питання довіри громадян під час виконання цієї публічної функції та неупередженості, достатності гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися в його упередженості. За таких умов показання зазначеного свідка як доказ суд вважає упередженим і до уваги не приймає. Інших доказів, які підтверджували б скоєння правопорушення позивачем, відповідач за наявності заперечень ОСОБА_1 не надав.

         У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ 150480 від 25.04.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена 09.07.2010 року.

Суддя:                                                                                    О.Є.Старжинська