Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа N 2 – 4160/10
12 липня 2010 року м. Горлівка
Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого-судді Зайченко С.В.,
при секретарі Бабець О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області (далі за текстом УПФУ) про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни, в обґрунтування якого зазначила, що вона народила сь ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно статті 6 зазначеного Закону має право з 01.01.2006 року отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач ніяких доплат до пенсії їй не нараховував та не виплачував, отже вчинив неправомірну бездіяльність чим порушив її законні права та інтереси. Просила суд признати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком – протиправною, стягнути з відповідача щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2009 рік у розмірі 1793 г рн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми .
Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, суду надані заперечення з проханням справу розглянути без участі представника відповідача.
Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він, зокрема зазначив, що згідно ст.7 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до п.5 ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду або Накопичувального Фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначили, що відповідно до ч.1 ст. 2, ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282 та п. 2, 4, 9 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 індексації підлягають одержані доходи, що не мають разового характеру. З огляду на це просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явились до суду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №б/н від 30.10.2003р. , довідкою УПФУ в у Центрально-Міському районні м. Горлівки №2221/03 від 09.03.2010 р.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-1У, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-IV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Згідно із ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2008 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, а також те, що у випадку, якщо нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, у зв’язку з чим на даний час діє редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка була до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України», суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 гривень за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові Управлінням Пенсійного фонду України в у Центрально-Міському районні м. Горлівки щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 1 січня по 31 грудня 2009 року.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно з умовами Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1, який набрав чинність і має застосовуватися з 1 листопада 2009 року, у 2009 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада – 573 грн., у 2010 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.
Суд вважає, що за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року включно позивач має право на отримання з відповідача підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону № 2195-1У у розмірі 1240 гривень 20 копійок з розрахунку: (498 х 10 місяців х 30%) + (573 х 2 місяці х 30%) – (49,80 х 12 місяців).
Згідно частині перший статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року № 27-у/2009 у справі № 2-25/2009 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" в пункті 3.2 визначено, що відсутність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, є прогалиною у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV, а за умовами частини дев’ятої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, пов’язаної з гарантіями, закріпленими в статтях 22 та 46 Конституції України, заборонена відмова особі у захисті порушеного права з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
На думку суду положення ст. 625 Цивільного кодексу України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов’язання і на виплату соціальної допомоги не поширюється. Тому вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.06.2008 року, керуючись ст.ст. 11, 57, 208, 209, 212-218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області здійснити нарахування та виплату належних сум ОСОБА_1 відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: