Справа № 22-ц-2332/2010р. Головуючий по 1-ій інстанції: Яременко Г.М.
Категорія: 27 Суддя-доповідач: Попруга С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого: Рибалки В.Г.
суддів: Криворотенка В.І., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2010 року задоволено позов ОСОБА_6: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 600 доларів США, що в еквіваленті становить 4 794 грн., у розмірі, який відповідає її частці у спадщині; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 600 доларів США, що в еквіваленті становить 4 794 грн., у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., по 60 грн. з кожного, витрати на оплату судового збору 95, 88 грн., по 47, 94 грн., витрати на правову допомогу 300 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зокрема, доводять, що ОСОБА_7 не позичав у ОСОБА_5 2 400 доларів США. Розписка надана позивачем про борг ОСОБА_7 перед ним, написана не ОСОБА_7 Суд першої інстанції не підійшов критично до показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та не взяв до уваги, що доказів про реальну передачу в борг 2 400 доларів США немає. Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 станом на 05 травня 2006 року перебував у стані алкогольного запою.
У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, а позивач ОСОБА_5 заперечував проти них, вважав рішення суду законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції фактично встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений в усній формі договір позики грошової суми в розмірі 2 400 доларів США. На підтвердження укладення цього договору та його умов, позичальник ОСОБА_7 05 травня 2006 року написав розписку, яка посвідчує передачу йому позикодавцем ОСОБА_5 2 400 доларів США та його зобов‘язання повернути 2 400 доларів США ОСОБА_5 до 01 червня 2006 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. За життя ОСОБА_7 не повернув ОСОБА_5 борг в сумі 2 400 доларів США.
11 травня 2007 року, в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернувся із письмовою заявою до нотаріуса, в якій посилався на наявність несплаченого ОСОБА_7 боргу в сумі 2 400 доларів США і пред‘явив свої вимоги з цього приводу до спадкоємців ОСОБА_7
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 14 травня 2007 року спадкоємцем на ? частину майна ОСОБА_7 є його мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 Спадковим майном є ? частина квартири АДРЕСА_1, вартістю 11 809 грн.
Спадкоємці зобов‘язані задовольнити вимоги кредитора повністю, лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов‘язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Частка кожного відповідача у спадщині становлять по 600 доларів США, або ж по 4 794 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування, фактичні обставини, якими мотивовано рішення, підтверджуються належними й допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду про те, що спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які одержали майно у спадщину після смерті ОСОБА_7, зобов‘язані задовольнити вимоги кредитора ОСОБА_5 особисто, у розмірі, який відповідає частці кожного з них у спадщині, крім визначення частки та вартості цього майна, відповідають встановленим фактам.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами та не ґрунтуються на законі.
Так, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується
повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов
може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа
кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Позивач на підтвердження своїх вимог надав суду оригінал розписки виданий йому ОСОБА_7 05 травня 2006 року (а.с. 24), в якій йдеться про те, що ОСОБА_7 зобов‘язується повернути гроші в сумі 2 400 доларів США, які він брав у борг, до 01 червня 2006 року.
Іншого відповідачами не доведено, тому доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій
підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
З цих та інших підстав, передбачених ЦК України, відповідачі не оспорили договір позики укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень не надали, тому колегія суддів вважає, що і в цій частині доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
У той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки у визначенні грошових сум боргу які підлягають стягненню з відповідачів.
Так, як убачається з копій свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 12-13) спадковим майном після смерті ОСОБА_7 є ? частина квартири в АДРЕСА_2, інвентарна оцінка цієї частки становить 11 803 грн. Відповідачі успадкували по ? частці в цьому спадковому майні тобто на суму по 2 952, 25 грн. (11 809 : 4 = 2 952, 25 грн.), або ж по 373, 25 доларів США (еквівалент в іноземній валюті за курсом Національного Банку України станом на 29 червня 2010 року). На ? частину вищезгаданого спадкового майна свідоцтво на право на спадщину не видавалось.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині відповідно до вимог ст. 1282 ЦК України підлягає зміні, шляхом стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 по 2 952, 25 грн., або ж по 373, 25доларів США (еквівалент в іноземній валюті), з кожного, на повернення боргу. В решті цих вимог позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у
галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Стягуючи з відповідачів по 150 грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався, і за відсутності у справі належних доказів про те, що позивачеві надавала правову допомогу особа, статус якої відповідає вимогам вищезгаданого закону, за наявності лише квитанції (а.с. 15) виданої ОСОБА_11, дійшов помилкового висновку про стягнення вищезгаданих сум.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року частково змінити.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 по 2 952, 25 грн., або ж по 373, 25доларів США (еквівалент в іноземній валюті), з кожного, на повернення боргу, та по 29, 52 грн. на повернення судового збору.
Скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на повернення правової допомоги по 150 грн. з кожного.
В іншій частині рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду Сумської області Попруга С.В.