УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

21 липня  2010 року                                     м. Запоріжжя

у складі: головуючого – судді  Гриценка С.І.

суддів Шпоньки В.П., Жечевої Н.О.

прокурора Кметя А.Г.

потерпілого ОСОБА_1 та його представник - адвоката ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду   міста Запоріжжя від 7 квітня 2010 року

ВСТАНОВИВ

Цим вироком, - ОСОБА_3,   який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Чубаревка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, є приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено за частиною 1 статті 122 КК України  на 1 рік обмеження волі і згідно ст.1 Закону України «Об амністії» від 12.12.2008 року його звільнено від призначеного покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишено – у виді підписці про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральних збитків 1 000 грн.

Згідно з вироком, засудженого визнано винним в тому, що він 5 вересня 2008 року, приблизно о 19 год., в місті Запоріжжі, під час сварки з ОСОБА_1, з яким він знаходився у неприязнених стосунках, спричинив останньому середньої тяжкості тілесне ушкодження в результаті нанесення йому декількох ударів ногою по тулубу.

В апеляції засуджений стверджує про необґрунтованість засудження, оскільки він лише захищався від нападу потерпілого. Тому просить про скасування вироку і за змістом скарги - про закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину.

В письмових запереченнях, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і потерпілий просять вирок, як такий який відповідає фактичним обставинам справи, залишити без зміни.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:

засуджений і його захисник підтримали доводи апеляції;

потерпілий і його представник підтримали доводи письмових заперечень;

прокурор просить вирок залишити без зміни стверджуючи про його законність і обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції засудженого виходячи з такого.

Неприязнені стосунки між сусідами ОСОБА_3 і ОСОБА_1 існують на протязі багатьох років. Так, вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 30 липня 2001 року, залишеним без зміни в частині кваліфікації і призначеної міри покарання ухвалою апеляційного суду від 10 грудня 2001 року, ОСОБА_5 засуджувався за ст.102 КК України (1960 р.) до 1 року позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік з штрафом у сумі 300 грн., - за спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесного ушкодження зі звільненням від призначеного покарання на підставі

5 вересня 2008 року між ним виникла чергова сварка з побиттям один одного. За її наслідками:

ОСОБА_1 засуджено 18 грудня 2009 року вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя за ч.2 ст.125 КК України. Вирок апеляційною інстанцією 10 березня 2010 року залишено без зміни. Вироком встановлено, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження тупим предметом;

ОСОБА_3, вироком, що перевіряється.

Винність засудженого ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку. Так, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 про нанесення йому засудженим ударів ногою по тулубу, які співвідносяться з показаннями свідків – очевидців сварки ОСОБА_6, ОСОБА_7  Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтвердили суду факт самої сварки між засудженим і потерпілим.

З наведеними доказами погоджуються: висновки судово-медичного експерта про встановлення у потерпілого тілесних ушкоджень від ударно-травматичного впливу, зокрема, ноги у взутті; даними протоколів очних ставок між засудженим і потерпіли та між ними і свідками.

Тому, відповідні твердження в апеляції засудженого про те, що тільки він є потерпілим від дій ОСОБА_1 за подіями від 5 серпня 2008 року є такими, які не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу,  що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.  Таким чином, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.  

За вимогами ст.365 КПК України щодо меж апеляційної перевірки вироку, суд апеляційної інстанції не перевіряє законність вироку в частині повторного, в межах 10 років, застосування до ОСОБА_3 закону про амністію на що звертається увага в письмових запереченнях потерпілого на апеляцію засудженого.

Керуючись ст. 362, 365, 366  КПК України,   апеляційний суд

УХВАЛИВ

вирок Шевченківського районного суду   міста Запоріжжя від 7 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

 судді

Шпонька В.П.                            Гриценко С.І.                          Жечева Н.О.