Справа № 22ц – 9359 2010 рік Головуючий в 1 інстанції Олещенко Л.Б.
Категорія: 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.І., Соломахи Л.І.,
при секретарі Валуйському В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 20 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про перерахунок та виплату недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня 2009 року,-
в с т а н о в и в :
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 20 травня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік – 2310 грн..
Не погоджуючись з рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що виплати у 2009 році були здійснені правомірно, виходячи з розміру, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Суд при ухваленні рішення не звернув уваги на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідач є розпорядником бюджетних коштів і провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Крім того, судом не враховано, що розмір виплат встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року.
Апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради як вдова померлого ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 2 групи ОСОБА_2, який мав статус інваліда війни другої групи і відповідно до цього ОСОБА_1 має статус дружини померлого інваліда війни. Позивач відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте фактично виплачено за 2009 рік - 180 гр., недоплачено – 2310 грн..
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружинам померлих інвалідів війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є вдова померлого ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 2 групи ОСОБА_2, який мав статус інваліда війни другої групи і відповідно до цього ОСОБА_1 має статус дружини померлого інваліда війни, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
В силу ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23 грудня 2004 року № 2291-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно зі ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на 2009 рік – 498 гр.
Таким чином, мінімальна пенсія за віком на час виплати щорічної разової грошової допомоги у 2009 році – 498 грн.. Відповідно розмір грошової допомоги складає 2490 грн. (498 грн. х 5).
Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення грошову допомогу до 5 травня у 2009 році – 180 гр. При цьому відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи, що позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради сплатити позивачеві недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в сумі 2310 грн..
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді