СПРАВА №2-4648/2010 р.

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                 ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

21 червня 2010  року                                                                                                  м. Луганськ

                                         Жовтневий районний суд м. Луганська

У складі:

Головуючого судді Калашника В.Л.,

При секретарі Волковій Ю.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                         В С Т А Н О В И В :

                 14.11.2008 року позивач  ВАТ „РБ Аваль” звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що  01.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 було  укладено кредитний договір № 014/0000/74/06578, згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії  в сумі 99448,00 доларів США  під 12,85 % річних з кінцевим терміном повернення 31.05.2019 року. Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, позивач надав грошові кошти в сумі 99448,00 доларів США  згідно заяви на видачу готівки № 2/107 та меморіального ордеру №74/106578, тим самим виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором  повністю. Позивач зазначив, що у зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, 21.09.2007 року та 12.10.2007 року  на його адресу були направлені попередження  про  виникнення простроченої заборгованості, термінів її сплати та з роз’ясненням, що у разі несплати заборгованості банк звертатиметься до суду з позовом.  29.08.2008 року  за згодою позивача відповідачем було реалізовано заставне майно на суму 70000 доларів США та частково погашено заборгованість за основним кредитом та відсотками. Залишок заборгованості за кредитом, відсотками та пеню відповідач не сплатив. Відповідно до п. 6. 5. Кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. За умовами п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 03.09.2008 року відповідач має заборгованість у розмірі 66319,33 доларів США., що за курсом НБУ становить 321655,38 грн.,  з яких: заборгованість за кредитом – 139475,44 грн. / еквівалент 28757,23 доларів США/, заборгованість за відсотками – 24424,14 грн. / еквівалент 5046,31 доларів США/, пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 42355,15 грн. / еквівалент 8732,84 доларів США/, пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом – 67597,44 грн. / еквівалент 13937,33 доларів США/. Просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/0000/74/06578 від 01.06.2007 року в розмірі 66319,33 доларів США, що за курсом НБУ становить 321655,38 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

              У судовому засіданні представник позивача  ВАТ „РБ Аваль” позов підтримав у повному обсязі, надав аналогічні йому пояснення.

                Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимог ВАТ РБ «Аваль» не визнала у повному обсязі, пояснивши, що  заборгованість за кредитним договором № 014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року виникла через те, що вона опинилася у скрутному матеріальному становищі. З метою відшкодування позивачу вказаної заборгованості  вона надала дозвіл банку на реалізацію належного їй будинку, яка перебував у   іпотеці ВАТ «РБ «Аваль». Відповідач вважає, що будинок було продано за заниженою ціною, тому не вистачило на погашення усієї заборгованості. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість.

                 Вислухавши пояснення представника  позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає  позовні вимоги   ВАТ „РБ Аваль”  обґрунтованими з наступних підстав.

                 Судом встановлено наступне.

                 Як вбачається з кредитного договору № 014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року, який було укладено між  Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 / а. с. 12 - 20/, остання отримала в установі банка кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії  у сумі 99448,00 доларів США  під 12,85 % річних з кінцевим терміном повернення 31.05.2019 року.  Додатком № 1 до Кредитного договору встановлено щомісячний графік погашення кредиту, починаючи з 15.07.2007 р. / а. с. 21 - 24/.

                 Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, ВАТ „РБ Аваль”  надав  ОСОБА_2  грошові кошти в сумі 98463,37 доларів США / еквівалент у гривнях – 497240,02 грн./ / а. с. 25 – квитанція від 01.06.2007 року/ згідно заяви ОСОБА_2 на видачу готівки від 24.05.2007 р. / а. с. 9/, тим самим виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року повністю.

                  Відповідно до п. 3.5 Договору у заставу банку було передано належне ОСОБА_2 домоволодіння за адресою: м. Луганськ, вул. Фєстівальная, 17, ринковою вартістю, яку було узгоджено сторонами, -  584992 грн.

                  Відповідно до п. 6.5. Кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

                  За умовами п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

                  Згідно з розрахунком  заборгованості за кредитним договором №014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року / а. с. 8/ станом на 03.09.2008 року виникла заборгованість у розмірі 66319,33 доларів США., що за курсом НБУ становить 321655,38 грн.,  з яких: заборгованість за кредитом – 139475,44 грн. / еквівалент 28757,23 доларів США/, заборгованість за відсотками – 24424,14 грн. / еквівалент 5046,31 доларів США/, за порушення зобов’язань за договором в частині погашення суми основного кредиту нараховано пеню за період з 03.09.2007 року по 28.08.2008 року у розмірі 42355,15 грн. / еквівалент 8732,84 доларів США/,  за порушення зобов’язань за договором в частині погашення відсотків за користування кредитними сумами  нараховано пеню за період з 03.09.2007 року по 03.09.2008 року у розмірі 67597,44 грн. /еквівалент 13937,33 доларів США/.  

            21.09.2007 року та 12.10.2007 року у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору на її адресу направлені претензії, вих. № 24-02/1675 та № 14-12/62 /а. с. 28, 27/, з вимогою погасити заборгованість, яка утворилась за кредитним договором № 014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року.

            Доказів, що відповідач виконала вимоги кредитора, суду не надано.

            Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

              Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа / кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти / кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

              Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем , у строк та в порядку, що встановлені договором.

               Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов”язання.

               Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.  

               Згідно з ч. 2 ст. 1050 якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами / з розстроченням/, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.  

               Таким чином, у суду немає підстав для відмови позивачеві у задоволенні його вимог щодо стягнення заборгованості  за кредитом – 139475,44 грн. / еквівалент 28757,23 доларів США/, заборгованості за відсотками – 24424,14 грн. / еквівалент 5046,31 доларів США/, пені за несвоєчасне погашення кредиту – 42355,15 грн. / еквівалент 8732,84 доларів США/, пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом – 67597,44 грн. / еквівалент 13937,33 доларів США/ відповідно до умов Кредитного договору, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Судом було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, підставою для виникнення яких став кредитний договір № 014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року. Внаслідок невиконання відповідачем умов цього договору стосовно  повернення суми основного кредиту та сплати відсотків, виникла заборгованість, яку позивач й просить з нього стягнути. Також відповідно до умов договору були нараховані штрафні санкції за невиконання умов договору. В добровільному порядку відшкодувати банку спричинені ним збитки відповідач відмовляється, тому суд вважає за необхідне стягнути суму заборгованості за кредитним договором в судовому порядку.

                     Стосовно зауважень відповідача ОСОБА_2 щодо  того, що заборгованість повинна була бути погашена за рахунок реалізації предмету іпотеки, але цього не відбулося внаслідок того, що з вини банку будинок було продано за ціною, нижчою від її вартості, тому вона не згодна виплачувати залишок заборгованості за кредитним договором, то суд вважає їх безпідставними, оскільки сума заборгованості за кредитним договором, на стягненні якої у судовому порядку наполягає позивач, визначена з урахуванням виплат, які відбулися після реалізації предмету іпотеки.

                     Доказів, що публічні торги з реалізації предмету іпотеки були визнані недійсними, суду протягом розгляду справи надано не було.

                     Що стосується позову в частині стягення судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

                      Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі  1700 грн. / а. с. 2/ та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. / а. с. 3/.

                      На  підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 551, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212 - 215, 224 ЦПК України,  суд, -

                                                         В И Р І Ш И В :

                   Позовні вимоги   Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задовольнити у повному обсязі.

                    Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”  заборгованість за кредитним договором №014/0000/74/06578 від  01.06.2007 року у розмірі 66319,33 доларів США, що за курсом НБУ становить 321655,38 грн., а також витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме:  судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  30 грн., а всього стягнути 323385,38 грн. / триста двадцять три тисячі триста вісімдесят п’ять гривень 38 копійок/.

                    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області  через Жовневий районний суд м. Луганська.

СУДДЯ:                                                                                                             В.Л.КАЛАШНИК