Справа № 22-ц-1659/2010р. Головуючий по 1-ій інстанції: Плотникова Н.Б.
Категорія:24 Суддя-доповідач: Попруга С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого: Попруги С.В.
суддів: Криворотенка В.І., Дубровної В.В.
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з позовом до ОСОБА_3, і остаточно сформулювавши позовні вимоги, - ОСОБА_4 просив витребувати від ОСОБА_3 належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ 2103, 1981 року випуску державний номер НОМЕР_1, який ОСОБА_3 протиправно утримує у себе; ОСОБА_5 посилаючись на те, що він є добросовісним володільцем вищезгаданого автомобіля, після того, як здав для ремонту цей автомобіль ОСОБА_3, не може повернути автомобіль у своє володіння та користування, оскільки останній його протиправно утримує, тому такими протиправними діями ОСОБА_3 йому заподіяно моральну шкоду в розмірі 1 600 грн.
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів солідарно 14 019, 52 грн. за виконаний ним ремонт спірного автомобіля та по 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 доводив, що між ним та ОСОБА_5 у січні 2009 року було укладено в усній формі договір підряду на виконання обумовлених між ними робіт по ремонту спірного автомобіля.
Тверда ціна за роботу одразу не визначалась, ОСОБА_5 одразу заплатив йому 2 200 грн. в рахунок виконання робіт, а про виплату решти коштів вони домовились по факту виконаних робіт та понесених витрат. Після закінчення робіт у травні 2009 року ОСОБА_5 відмовився заплатити йому за роботу згідно складеної ним калькуляції. Після цього, він притримав спірний автомобіль та звернувся до суду. Розмір витрат пов‘язаних з ремонтом спірного автомобіля визначено судовою експертизою.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 25 березня 2010 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково: витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 належний ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ – 2103, 1981 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 500 грн. та 600 грн. судових витрат.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати, пов‘язані з проведеним ремонтом автомобіля в розмірі 12 976, 52 грн. та судові витрати в сумі 1 565 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь моральної шкоди в розмірі по 1 500 грн. з кожного на загальну суму 3 000 грн. залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд першої інстанції неправильно визначив суму витрат за проведення ремонтних робіт (підлягає до стягнення 14 019, 52 грн.), помилково стягнув суму цих витрат з ОСОБА_5, коли вона підлягала стягненню відповідно до закону з обох відповідачів за зустрічним позовом, на порушення закону відмовив йому в стягненні з відповідачів за зустрічним позовом на його користь моральної шкоди, просить рішення в цій частині, відповідно, змінити та скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні первісного позову, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права, при неповному з‘ясуванні судом обставин справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірний автомобіль належить на праві приватної власності ОСОБА_4
Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 07 листопада 2004 року ОСОБА_4 відповідно до договору доручення, укладеного в простій усній формі, уповноважив ОСОБА_5 керувати та розпоряджатись названим автомобілем. Таким чином, ОСОБА_5 правомірно володів автомобілем на час виникнення спірних відносин і мав право від свого імені вчиняти відносно цього автомобіля правочини.
Судом також встановлено, і визнається сторонами, що у січні 2009 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 було укладено в усній формі договір підряду на виконання ремонтних робіт кузова спірного автомобіля та робіт по фарбуванню цього автомобіля.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одразу не встановили тверду ціну щодо вищезгаданих робіт, і після їх виконання, між ними виник спір з цього приводу.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи вартість проведених ремонтно-відновлювальних робіт спірного автомобіля та вартість матеріалів і запасних частин становить 18 744 грн., в т.ч.: вартість ремонтних робіт 14 585, 92 грн., вартість матеріалів 1664, 40 грн., вартість вузлів та деталей 2 494, 62 грн.
ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 2 200 грн. та деталі, які були використані для ремонту спірного автомобіля на суму 388 грн. Названі суми грошових коштів сторонами не оспорюються.
Оскільки після виконання робіт за договором підряду замовник ОСОБА_5 не сплатив повну суму роботи підряднику ОСОБА_3, то саме з нього на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню ціна роботи, визначена відповідно до ст. 843 ЦК України.
У зв‘язку з виникненням спору ОСОБА_3 зобов‘язаний повернути спірний автомобіль саме власнику ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.ст. 319, 321, 386 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, оскільки суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі, тому до уваги не приймаються.
Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції правильно послався на те, що законодавством, що регулює питання договору підряду (самим договором), не передбачено відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_3 не доведено, відповідно судом не встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допустили відносно ОСОБА_3 винні дії із заподіянням останньому моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджуються будь-якими доказами, не ґрунтуються на законі, отже до уваги не приймаються.
Задовольняючи позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції послався на те, що в даному випадку ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 856 ЦК України, не мав права на притримання спірного автомобіля, оскільки сторони договору підряду при його укладенні, не визначили ціни роботи.
За таких обставин, суд першої інстанції пославшись на положення ст. 23, 386 ЦК України, постановив рішення про стягнення з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 500 грн. та судові витрати в розмірі 600 грн.
Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Так, як зазначалось вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір підряду. В порядку передбаченому ст. 843 ЦК України встановлено ціну роботи по згаданому договору.
Тому, з огляду на приписи ст.ст. 19, 20, 856 ЦК України, ОСОБА_3 мав право на притримання спірного автомобіля.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди. Відповідно підлягає скасуванню і рішення в частині розподілу судових витрат – 600 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи.
Така вимога ОСОБА_5 не заявлялась, належних мотивів, які б відповідали приписам вищезгаданого закону в рішення суду не наведено. Тому колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про зменшення ціни роботи за фарбування автомобіля на 600 грн.
Крім того, суд першої інстанції припустився помилки в розрахунках витрат пов‘язаних з проведеним ремонтом спірного автомобіля (неоплаченій ціні роботи), яка за висновком судової експертизи (а.с. 89 – 104) та згідно розрахунку (а.с. 126) становить 14 019, 59 грн.
У зв‘язку з цим, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню замість 12 976, 52 грн. – 14 019, 52 грн., відповідно пропорційно збільшується розмір судових витрат, які підлягають поверненню, з 1 565 грн., до 1 688, 35 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись 303, 307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 500 грн., на повернення судових витрат 600 грн., та ухвали в цій частині нове рішення про відмову в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.
Змінити рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрат пов‘язаних з проведеним ремонтом автомобіля, стягнути замість 12 976, 52 грн. – 14 019, 52 грн. та замість 1 565 грн. судових витрат, 1 688, 35 грн. судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду Сумської області Попруга С.В.