Судове рішення #10244540

Справа №2-а-354-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року  Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді      Соколової В.В.,

при секретарі -          Іконніковій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, Солом'янського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

04 лютого 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                позовом, в якому просив зобов’язати відповідача зареєструвати його як безробітного з 01 січня 2006 року, на час фактичного перебування відповідача без роботи згідно трудової книжки, стягнути з  відповідача на його користь допомогу по безробіттю в розмірі 5000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 гри.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає  те, що 28.11.2007 року Київський міський центр зайнятості зняв його з обліку як безробітного та припинив виплату грошової допомоги по безробіттю з підстав закінчення терміну тимчасової реєстрації місця проживання. Окрім цього, у зв'язку зі зняттям з обліку, його відраховано з Міжгалузевого  інституту управління,  де  він  навчався  за направленням центру зайнятості.

Позивач посилається на норми Конституції України, зокрема, що наявність чи відсутність місця проживання не може бути умовою реалізації гарантованого Конституцією України права на соціальний захист у випадку безробіття.

26.01.2010 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить зобов’язати Київський міський центр зайнятості виплатити допомогу по безробіттю в сумі 11535, 12 грн., зобов’язати відповідача зареєструвати його як безробітного з 01.01.2006 р. на час його фактичного перебування без роботи згідно трудової книжки та стягнути з Київського міського центру зайнятості на його користь витрати по сплаті судового збору  за подачу касаційної скарги та послуги банку в розмірі 3 грн. 70 коп. (а.с.201-202,Т.1).

10.02.2010 року позивачем збільшено позовні вимоги відповідно до яких, сума моральної шкоди, яку він просить стягнути з відповідача на його користь становить 150000 грн., а також  просить стягнути з Київського міського центру зайнятості на його користь витрати по сплаті державного мита  в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.210-213,Т.1).

13.04.2010 року позивачем  уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати Київський міський центр зайнятості зареєструвати його як безробітного з 01.01.2006 року на час його фактичного перебування без роботи згідно трудової книжки, зобов’язати відповідача виплатити йому допомогу по безробіттю в сумі 11535,12 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн., а також стягнути з Київського міського центру зайнятості на його користь витрати по в розмірі 3 грн. 40 коп. і 3 грн. 70 коп. (а.с.231-233,Т.1).

19.05.2010 року  ухвалою суду, поставновленою на місці та занесеної до журналу судового засідання  до участі в справі  в якості співвідповідача залучено Солом’янський районний центр зайнятості, проте в судовому засіданні з’ясовано, що відповідно до п. 9 Положення про Солом’янський районний центр зайнятості  він є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості та не має статусу юридичної особи (а.с.12-17, Т.2).

В порядку ст.ст. 3,50 КАС України відповідачем у справі може бути суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій…

Враховуючи, що Солом’янський районний центр зайнятості є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади, без статусу юридичної особи, суд приходить до висновку про неможливість залучення його у якості відповідача у справі.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись, що Київським міським центром зайнятості  здійснені усі передбачені чинним законодавством України заходи щодо сприяння у працевлаштуванні позивача та реалізації його права на працю, що викладено письмово та долучено до матеріалів справи (а.с.55-57, 74-77,196-199,257-259,Т.1,Т.1). Також представником відповідача 21.06.2010 року було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, передбачених КАС України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач після закінчення строкового трудового договору, припинивши 31.12.2005 р. трудові відносини з БМУ-6 ВАТ «Київметробуд», де працював інженером 1 категорії у виробничо-технічному відділі (відповідно до копії трудової книжки -а. с. 9), звернувся до Міністерства праці та соціальної політики України з приводу працевлаштування, на що листом від 02.03.2006 р. отримав рекомендації відвідати з даного питання Київський міський центр зайнятості (а.с.15,Т.1).

25.01.2006 р. звернувся в Солом'янський районний центр зайнятості населення в м. Києві із проханням про взяття його на облік як безробітного та призначення грошової допомоги по безробіттю, однак відповідачем було відмовлено позивачу у реєстрації як безробітного, у зв'язку із закінченням терміну тимчасової реєстрації місця проживання (а.с.12,Т.1).

07.03.2006 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості населення в м. Києві за консультацією з приводу пошуку роботи, постановку його на облік та виплату допомоги по безробіттю, але йому було відмовлено в реєстрації на тій самій підставі (а. с. 16).

Як вбачається із листа Київського міського центру зайнятості від 08.06.2006 р. № 14-3667 ОСОБА_1 було повідомлено, що його звернення, надіслане до голови КМДА в частині працевлаштування, уважно розглянуто та запропоновано для надання допомоги у цьому відвідати Київський міський центр зайнятості. (а.с.17,Т.1)

10.10.2006 р. ОСОБА_1 знову звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості населення в м. Києві за консультацією з приводу пошуку роботи, постановку його на облік та виплату допомоги по безробіттю, але йому було відмовлено в реєстрації на вищезазначених підставах (а.с.24,Т.1).

Крім того, Київський міський центр зайнятості листом від 20.06.2006 р. № 14-4041 (а.с.20,Т.1) за дорученням КМДА за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 щодо перебування  його на обліку в службі зайнятості, повідомив позивача про те, що його вже запрошували до  Київського міського центру зайнятості з приводу вирішення даного питання, проте він не знайшов можливості його відвідати. При цьому, позивачу було роз'яснено, що він для отримання консультативних послуг, пов'язаних з працевлаштуванням, ознайомлення зі станом  ринку праці та підбору підходящих варіантів роботи, які максимально можуть відповідати його  досвіду роботи та вимогам, має можливість звернутися до будь-якого центру зайнятості незалежно від місця проживання, а для реєстрації та обліку — лише до районного центру зайнятості за місцем постійної або тимчасової прописки (реєстрації).

Відповідно до листа Київського міського центру зайнятості від 20.07.2006 р. № 14-5040 (а.с.22,Т.1) ОСОБА_1 у відповідь на його чергове звернення щодо обліку в службі зайнятості та працевлаштування за дорученням КМДА був роз'яснений порядок вирішення питання його реєстрації та обліку як безробітного. Крім цього, у листі зазначено, що при попередньому його зверненні були підібрані та запропоновані дві вакантні посади, однак при відвідуванні Київського міського центру зайнятості 30.06.2006 р. позивачем було повідомлено, що запропонованих роботодавців він не відвідав і від пошуку роботи відмовився. Крім цього, позивачу знову запропоновано у зручний для нього час відвідати Київський міський центр зайнятості.

Листом від 26.07.2006 р. № 14-5309 (а.с.23,Т.1) ОСОБА_1 у відповідь на його чергове звернення щодо перебування на обліку в службі зайнятості та

отримання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності було повідомлено, що у зв'язку із відсутністю простійної або тимчасової прописки (реєстрації) підстав для задоволення його вимог немає.

Згідно до копії довідки Київського міського центру зайнятості № 1813 від 30.10.2006 р. (а.с.31,Т.1) 25.10.2006 р. ОСОБА_1 знову звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості населення в м. Києві за консультацією з приводу пошуку роботи, постановку його на облік та виплату допомоги по безробіттю, але йому було відмовлено в реєстрації на вищезазначених підставах.

27.10.2006 р було проведено тимчасову реєстрацію місця проживання позивача (до 09.11.2006 за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до копії його паспорту - а.с.10,Т.1), в зв'язку з чим 30.10.2006 р. позивача було зареєстровано як шукаючого роботу(а. с. 31,Т.1).

27.09.2007 р. позивачу було продовжено термін тимчасової реєстрації місця проживання (до 27.11.2007) за адресою: АДРЕСА_1 (згідно до копії паспорта - а.с.11,Т.1) та 01.10.2007 позивача було зареєстровано як безробітного.

За направленням центру зайнятості з 15.11.2007 р. позивач навчався в Міжгалузевому інституті управління, однак листом Солом'янського районного центру зайнятості населення м. Києва від 11.12.2007 р. № 2996 (а.с.38,Т.1) було поставлено позивача до відома, що його з 29.11.2007 року знято з обліку безробітних у зв'язку із закінченням терміну тимчасової реєстрації місця проживання, припинено виплату допомоги по безробіттю, а також відраховано з Міжгалузевого інституту управління.

04.02.2008 року позивачем було подано позов до суду з підстав незаконного (на думку позивача) зняття його з реєстрації 29.11.2007 року та з вимогою про зобов’язання відповідача поставити його на облік як безробітнього з 01.01.2006 року, так як мали місце відмови у постановленні його на облік протягом 01.01.2006 року по 30.10.2006 року.

Відповідно до ст.99 ч. 2 КАС України  Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

    Про порушення його прав позивачу було відомо протягом 2006-2007 року, про що свідчать його числені звернення адресовані Солом’янському районному центру зайнятості, тому суд, з урахуванням заявленого представником відповідача клопотання від 21.07.2010 року, приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування, передбачених ст. 100 КАС України наслідків пропущення строків позовної давності, а саме  відмови у задоволенні позовних вимог що стосуються  періоду з 01.01.2006 року по 04.02.2007 року.

Як вбачається із наданої позивачем ОСОБА_1 копії власного паспорту (а.с.10,11 ,Т.1 ) позивач був зареєстрований за місцем тимчасового проживання лише на періоди з 25.10.2005 по 01.01.2006, з 27.10.2006 по 09.11.2006 та з 27.09.2007 до 27.11.2007, а з того часу і до моменту звернення до суду із позовом - 04.02.2008 реєстрація його місця проживання не була продовжена шляхом внесення відомостей до паспортного документа ОСОБА_1 та не надана довідка про реєстрацію місця проживання.

Відповідно до абзацу 10 підпункту 1 пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня, що настає після зняття з реєстрації місця проживання у разі переїзду в іншу місцевість (район, місто).

Згідно до ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - це документ, який видається органом

реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Отже наведений в ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» перелік є вичерпним переліком документів, підтверджуючих місце проживання особи та згідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» є обов'язковою підставою для реєстрації особи як такої, що шукає роботу та безробітною.

Згідно ст. 117 Конституції України акти Кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання.

    Крім того, позивачем не було доведено у встановленому законом порядку фактів неправомірності зняття його з реєстраційного обліку за місцем проживання та не доведено, що реєстрація у спірні періоди була чинною, що передбачено ст. 71 КАС України.

Таким чином, дії відповідача  відповідають діючому законодавству України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання вчинити дії..

В порядку Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача можуть підлягати кошти на відшкодування шкоди, завданої суб’єктом владних повноважень незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Оскільки дії відповідача відповідають діючому законодавству України, відповідно і відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо з обов’язання  виплати позивачу допомогу по безробіттю в розмірі 11535,12 грн., стягнення моральної шкоди та судових витрат.

Враховуючи вищевикладене  та керуючись ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», ст.ст. 7-17, 69,71, 99,100, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –     , -

в с т а н о в и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, Солом'янського районного центру зайнятості  про  зобов'язання  вчинити  дії  та  стягнення  коштів відмовити.

Постанова може бути оскаржено на протязі 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація