Справа № 22-ц-2931/2010р. Головуючий по 1-ій інстанції: Жаворонок В.П.
Категорія: 52 Суддя-доповідач: Попруга С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого: Рибалки В.Г.
суддів: Криворотенка В.І., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14 квітня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство», третя особа на стороні відповідача – виконуючий обов‘язки директора Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» Кунцевський Дмитро Іванович, про визнання звільнення незаконним,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тростянецького районного суду від 14 квітня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП «Тростянецьке лісове господарство», третя особа на стороні відповідача – в.о. директора ДП «Тростянецьке лісове господарство» Кунцевський Д.І., про визнання звільнення незаконним.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник ОСОБА_4 доводить, що відповідач попереджуючи ОСОБА_6 про звільнення, не запропонував вакантну посаду касира ДП «Тростянецьке лісове господарство» (далі - ДП «Тростянецький лісгосп»), яка відповідає її кваліфікації. На ці обставини суд першої інстанції увагу не звернув, а крім того, вирішуючи спір помилково послався на ч.3 ст. 64 ГК України, хоча спірні правовідносини регулюються ст. 49-2 КЗпП України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача ДП «Тростянецький лісгосп» Лантух Н.В. заперечувала проти них, вважала рішення суду законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції фактично встановлено, що наказом № 61-К від 29 травня 1992 року по ДП «Тростянецький лісгосп» ОСОБА_6 була прийнята робочою матеріального складу. Наказом № 83-К від 16 травня 1995 року ОСОБА_6 переведена на посаду завідуючої складом ГСМ і матеріального складу ДП «Тростянецький лісгосп», в подальшому названа посада перейменована на посаду «завідувач центрального складу».
Ураховуючи фінансове становище ДП «Тростянецький лісгосп» та економічну недоцільність утримання центрального складу ГСМ і матеріального складу, як окремої господарської одиниці, було прийнято рішення про скорочення штатної чисельності працівників центрального складу ДП «Тростянецький лісгосп». За наказом № 184 від 02 вересня 2009 року підлягала скороченню посада завідуюча центральним складом, з наказом позивачку ознайомлено під розписку.
02 вересня 2009 року ОСОБА_3 було запропоновано переведення на посаду верстатника деревообробних верстатів цеху переробітки деревини ДП «Тростянецький лісгосп», від якої позивачка відмовилась.
У період з 02 вересня 2009 року по 02 листопада 2009 року в ДП «Тростянецький лісгосп» не було вакантних посад згідно кваліфікації ОСОБА_3
Законом не передбачено, що ДП «Тростянецький лісгосп» був зобов‘язаний запропонувати ОСОБА_3 всі наявні вакантні посади, оскільки згідно з ч.3 ст. 64 Господарського Кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
27 жовтня 2010 року профспілковий комітет ДП «Тростянецький лісгосп» дав згоду на скорочення штатної одиниці завідувача центральним складом ДП «Тростянецький лісгосп», і 02 листопада 2009 року позивачку було звільнено з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України, наказ № 155-К.
Звільнення позивачки за п.1 ст. 40 КЗпП України було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відсутні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції правильно визнав законним звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки достовірно встановлено, що трудовий договір розірвано у зв‘язку із скороченням штату, від запропонованої іншої наявної роботи, яка відповідає її професії та спеціальності позивачка відмовилась.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджуються доказами та не ґрунтуються на законі.
Так, згідно частин 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в
установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома
державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Відповідач при звільнені ОСОБА_3 цих вимог закону дотримався.
Як убачається з посадової інструкції касира лісгоспу за 2009 рік, за кваліфікаційними вимогами названа особа повинна мати вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр або спеціаліст без вимог до стажу роботи.
З фотокопії диплома ОСОБА_3 вбачається, що вона має освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, їй присвоєно кваліфікацію бухгалтера.
З фотокопії наказу відповідача від 30 жовтня 2009 року № 153-К (а.с. 62) вбачається, що в цей день звільнено касира ДП «Тростянецький лісгосп» Фісун Т.В., за власним бажанням, та прийнято ОСОБА_9 на посаду касира, як таку, що успішно пройшла стажування, з 30 жовтня 2009 року.
З фотокопії диплома ОСОБА_9 вбачається, що вона має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, здобула кваліфікацію економіста.
Як убачається з фотокопії наказу ДП «Тростянецький лісгосп» від 09 квітня 2009 року №73, запропоновано ОСОБА_3 у добровільному порядку в строк до 16 квітня 2009 року, відшкодувати нестачу бензину в кількості 4 219 літрів, дизельного палива в кількості 350 літрів (а.с. 66 – 67). З фотокопії актів (а.с. 68 – 69) вбачається, що ОСОБА_6 відшкодувала вищезгадану матеріальну шкоду.
Наведене свідчить про те, що кваліфікація ОСОБА_3 недостатня для зайняття посади касира ДП «Тростянецький лісгосп», іншого, як це передбачено ст. 60 ЦПК України, позивачкою не доведено.
Висновки суду про те, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис ґрунтуються на законі, отже доводи апеляційної скарги з цього приводу до уваги не приймаються.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду Сумської області Попруга С.В.