Судове рішення #10244026

Справа № 22-ц-2343/2010р.                                                                               Головуючий по 1-ій інстанції: Костенко В.Г.

Категорія: 57                                                                                                       Суддя-доповідач: Попруга С.В.

 

УХВАЛА

13 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого: Маслова В.О.

     

суддів:              Попруги С.В., Шевченка В.А.

з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 14 травня 2010 року про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до виконавчого комітету Сумської міської ради, Управління комунальної власності Сумської міської ради, Сумської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання свідоцтв і договорів недійсними, скасування рішень та зобов‘язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2010 року задоволено заяву ОСОБА_11 про забезпечення позову: заборонено ОСОБА_3 проводити реконструкцію приміщення площею 50, 4 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, до набрання рішення у справі законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, фактично посилаючись на порушення під час розгляду питання про забезпечення позову норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

ОСОБА_3 зокрема доводить, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України, заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими ОСОБА_11 вимогами. Дію договору оренди від 03 червня 2008 року укладеного з ОСОБА_11, на який вона посилається в позовній заяві, тимчасово припинено з 01 вересня 2008 року.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачі просять ухвалити рішення про:

визнання протиправним рішення Сумської міської ради № 1204-МР від 27 квітня 2005 року «Про приватизацію нежитлових приміщень» та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, площею 58, 3 кв.м., вартістю 62 184 грн., укладений на підставі цього рішення між управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалко К.Б. від 19 травня 2005 року;

визнання недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення, площею 58, 3 кв.м. в АДРЕСА_1

визнання недійсним свідоцтво на право власності Сумської міської ради від 30 грудня 2004 року № 495;

визнання протиправним рішення управління майна комунальної власності Сумської міської ради №УМКВ – 0170 від 10 квітня 2008 року про передачу в оренду ОСОБА_3 нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 50, 4 кв.м. в АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір оренди укладений із ОСОБА_3;

визнання протиправним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 533 від 10 жовтня 2008 року «Про реконструкцію та перепланування приміщення» та його скасування;

зобов‘язання ОСОБА_3 звільнити нежитлові приміщення площею 58, 3 кв.м. та 50, 4 кв.м. та привести їх до первісного стану.

Позивачка ОСОБА_11 просить у заяві про забезпечення позову заборонити ОСОБА_3 проводити реконструкцію спірних приміщень до вирішення спору судом.

Характер спірних правовідносин вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з поданої заяви всі позивачі просили суд ухвалити рішення про:

визнання протиправним рішення Сумської міської ради № 1204-МР від 27 квітня 2005 року «Про приватизацію нежитлових приміщень» та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, площею 58, 3 кв.м., вартістю 62 184 грн., укладений на підставі цього рішення між управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалко К.Б. від 19 травня 2005 року;

визнання недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення, площею 58, 3 кв.м. в АДРЕСА_1

визнання недійсним свідоцтво на право власності Сумської міської ради від 30 грудня 2004 року № 495;

визнання протиправним рішення управління майна комунальної власності Сумської міської ради №УМКВ – 0170 від 10 квітня 2008 року про передачу в оренду ОСОБА_3 нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 50, 4 кв.м. в АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір оренди укладений із ОСОБА_3;

визнання протиправним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 533 від 10 жовтня 2008 року «Про реконструкцію та перепланування приміщення» та його скасування;

зобов‘язання ОСОБА_3 звільнити нежитлові приміщення площею 58, 3 кв.м. та 50, 4 кв.м. та привести їх до первісного стану;

передачу позивачам по справі, у користування нежитлові приміщення в буд. 22/1 по вул. Харківській в м. Суми нежитлові приміщення, площею 58, 3 кв.м. та 50, 4 кв.м.

При цьому, позивачі, крім ОСОБА_11, зокрема, посилались на те, що спірні нежитлові приміщення перейшли у власність та оренду відповідачки на порушення вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», без їхньої згоди, як власників та користувачів квартир у багатоквартирному будинку в м. Суми, вул. Харківська, 22/1, яким на праві спільної сумісної власності належить допоміжні приміщення, в т.ч. і спірні в даному будинку.

Позивачка ОСОБА_11 посилалась на те, що їй належить згідно договору оренди від 03 червня 2008 року частка приміщення у вищезгаданому будинку.

Рішенням Сумської міської ради № 533 від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_3 був наданий дозвіл на проведення в орендованому приміщенні реконструкції та переобладнання. Це рішення прийнято на підставі неправдивих відомостей наданих управлінням комунального житла Сумської міської ради, бо фактично дозвіл відповідачці видавався лише на проведення ремонтних робіт в орендованому нежитловому приміщенні.

Наданий ОСОБА_11 проект на облаштування у вищезгаданому будинку непродовольчого магазину, не узгоджується з проектом наданим відповідачці згідно з рішенням Сумської міської ради № 533 від 10 жовтня 2008 року.

Згідно з ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову  допускається  на  будь-якій  стадії
розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз‘яснюється, зокрема, про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з  урахуванням  доказів,  наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися,  зокрема,  в тому, що між сторонами дійсно виник  спір  та  існує  реальна  загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг   позовних  вимог,  дані  про  особу  відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,  який просить  застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

     

При встановленні зазначеної відповідності  слід  враховувати, що  вжиті  заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і
зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

     

У п.7 вищезгаданої Постанови йдеться, зокрема, про те, що забезпечення   позову  допускається  на  будь-якій  стадії розгляду  справи.  

Ухвала про забезпечення  позову  постановляється  в  порядку, визначеному   ст.   209  ЦПК України,  і  повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд
(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те,  що невжиття заходів забезпечення  може  в  майбутньому  утруднити  чи зробити   неможливим   виконання   судового   рішення,  наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Як убачається з матеріалів, орендарем за договором оренди нерухомого майна УМКВ – 0186 від 03 червня 2008 року є підприємець ОСОБА_11 Об‘єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 343, 2 кв. м., розміщене в підвалі у будинку АДРЕСА_1 що знаходиться на обліку в управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Як убачається з матеріалів, орендарем за договором оренди нерухомого майна № УМКВ – 0170 від 10 квітня 2008 року є підприємець ОСОБА_3 Об‘єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 50, 4 кв.м., розміщені на першому поверсі в приміщені у будинку АДРЕСА_1, що знаходяться на обліку управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Відповідачка ОСОБА_3 надала апеляційному суду фотокопію листа Управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 01 грудня 2008 року, в якому, зокрема, зазначено, що дію вищезгаданого договору оренди з підприємцем ОСОБА_11 тимчасово припинено з 01 вересня 2008 року.

Ураховуючи викладене, а також фактичний статус ОСОБА_11 та ОСОБА_3, які є підприємцями, ту обставину, що спір між ОСОБА_11 та підприємцем ОСОБА_3, виконавчим комітетом Сумської міської ради зводиться лише до визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради (органу місцевого самоврядування) № 533 від 10 жовтня 2008 року «Про реконструкцію та перепланування приміщення», решта позовних вимог стосується фактично інших позивачів, крім ОСОБА_11, а також те, що навіть у випадку задоволення вищезгаданої вимоги ОСОБА_11 рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, колегія суддів вважає, що законних підстав для забезпечення позову не вбачається.

За таких порушень норм процесуального права оскаржувана ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню на підставі п.2 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_11 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 303, 307, п2 ст. 312, ст.ст. 313 – 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

   

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 14 травня 2010 року про забезпечення позову і постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_11 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий   /підпис/

Судді                /підписи/

                         

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Сумської області                             Попруга С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація