Справа № 2-2216/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 липня 2010 року                                    м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Пилип’юк Г. М.,

при секретарі – Пацюркевичу О. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення суми інфляції та трьох процентів річних за борговими зобов'язаннями,

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку ЦК України суми інфляції та трьох процентів річних за борговими зобов’язаннями. В обґрунтування позову зазначає, що подружжя відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за різними договорами позики в період з 2001 по 2004 роки позичили у неї 161 530 грн. та 5000 доларів США. Відповідач ОСОБА_2 позичив у неї 137 478 грн. та 14 640 доларів США. 29.09.2006 року приватним нотаріусом Ткачук Г. І. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 26 200.00 за договором позики від 30.09.2002 року. 31.03.2009 року розпорядженням головного державного виконавця кошти в сумі 26 200. 00 грн. перераховано на її рахунок. 30.12.2006 року приватним нотаріусом Ткачук Г. І. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 30 528. 00 грн. за договором позики від 30.12.2002 року. 31.03.2009 року розпорядженням державного виконавця, кошти в сумі 30 528.00 грн. перераховано на її рахунок. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.08.2009 року по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано мирову угоду. Згідно з умовами мирової угоди відповідачі зобов’язувалися з 01.09.2009 року до 01.07.2010 року виплачувати їй по 5000 доларів щомісячно. Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість відповідачів складає: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 110 841.71 грн. та 5000 доларів США; ОСОБА_2 80 750 гривень та 14 640 доларів США. Зазначає, що оскільки відповідачі вирішили добровільно, в порядку укладення мирової угоди, повернути їй позичені гроші, вона не ставила питання про стягнення суми інфляції та трьох процентів річних за їх борговими зобов’язаннями за весь час прострочення.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та зазначила, що оскільки лише по двох договорах позики, а саме від 30.09.2002 року та від 30.12.2002 року їй були повернуті кошти 31.03.2009 року  на підставі виконавчих написів нотаріуса, то лише по цих двох угодах вона просить стягнути інфляційні за борговими зобов’язаннями та 3% річних.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причин своєї неявки не повідомили, належним чином був повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом поміщення оголошення про виклик до суду в пресу, а саме газету "Високий замок". Підстав вважати, що відповідачі за адресою: м. Львів вул. Ряшівська, 1/74 не проживають,  не вбачається, оскільки ця адреса зазначена у договорах позики, виконавчих написах нотаріуса, постановах про закінчення виконавчого провадження. Окрім цього, 12.08.2009 року Залізничним районним судом м. Львова була затверджена мирова угода за участю відповідачів, які з’являлися у судові засідання та викликалися за цією адресою.

Згідно ч.9 ст.74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов’язання має бути виконане у встановлений термін.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У ст. 1047 ЦК України зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який підтверджує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.12.2002 року було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 30 528 грн.  строком на один рік без нарахування процентів. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І.

30.12.2006 року приватним нотаріусом видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 30 528 грн. за договором позики від 30.12.2002 року.

31.03.2009 року розпорядженням головного державного виконавця кошти в сумі 30 528 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1 та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

 Окрім цього, 30.09.2002 року було укладено договір позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 26 200 грн. строком на один рік без нарахування процентів. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Ткачук Г. І.

30.09.2006 року приватним нотаріусом видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 26 200 грн. за договором позики від 30.09.2002 року.

31.03.2009 року розпорядженням головного державного виконавця кошти в сумі 26 200.00 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1 та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

По інших договорах позики зобов’язання не виконано, однак позивачка ставила питання про стягнення суми інфляції та трьох процентів річних за борговими зобов’язаннями лише по договорах позики від 30.09.2002 року та від 30.12.2002 року, по яких зобов’язання виконано та повернуті суми боргу.

            З наведеного вище вбачається, що, дійсно, вчасно зобов’язання за договорами позики від 30.09.2002 року та від 30.12.2002 року  не виконувалось. Заборгованості за даними договорами позики були погашені лише 31.03.2009 року на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи наведене, у позивача виникло право на стягнення суми інфляції та трьох процентів річних за борговими зобов’язаннями відповідно до ст. 625 ЦК України.

 Розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути  розмір індексації за угодою від 30.09.2002 року по сумі боргу 26 200. 00 грн.  за період з 30.09.2003 року по 31.03.2009 року, що буде становити 23327 грн. 89 коп. ( з врахуванням індексів інфляції з 2003 по 2009 роки), а також 3 % річних за борговими зобов’язаннями за весь час прострочення за даною угодою у сумі 4358 грн. 66 коп.

Окрім цього за угодою від 30.12.2002 року по сумі боргу 30 528. 00 грн. за період з 31.12.2003 року по 31.03.2009 року слід стягнути розмір індексації на користь позивача 24362, 10 коп. (з врахуванням індексів інфляції з 2004 по 2009 роки), а також 3 % річних за борговими зобов’язаннями за весь час прострочення за даною угодою у сумі 4789 грн. 85 коп.

Таким чином на користь позивача слід стягнути 56 838 грн. 50 коп. суми інфляції та трьох процентів річних за борговими зобов’язаннями.

Однак, з врахуванням того, що позичальником за даними угодами виступав ОСОБА_2, тому таку суму слід стягнути лише з нього.

            На підставі ст.ст. 526, 625, 1046, 1047  ЦК України,  керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 47 689.99 суми інфляції та 9148.51 грн. трьох процентів річних за борговими зобов'язаннями, а всього 56 838 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1  476.90 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до   апеляційного   суду Львівської області   через районний  суд   або   в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя:                                                                                               Г. М. Пилип’юк