АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 4583 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26” липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
Суддів: Давискиби Н.Ф.
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4
на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: Товариства співвласників багатоквартирних будинків „Прем”єр”, про усунення перешкод у користуванні коридором та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2009 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: ТСББ „Прем”єр”, про усунення перешкод у користування коридором та стягнення матеріальної і моральної шкоди
В позові зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач, власник квартири АДРЕСА_2, без належного дозволу, самовільно встановила додаткові вхідні двері у власну квартиру,тим самим обмежив їй вільний доступ у свою квартиру. У зв’язку з встановленням додаткової двері , вона та її родичі неодноразово отримували легкі тілесні ушкодження. Крім того, в результаті неправомірних дій відповідача, вона зазнає моральні страждання. З цих підстав просила суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні сходовим майданчиком, розташованим між її квартирою і квартирою відповідача, шляхом демонтажу самовільно встановленої додаткової двері в місячний строк з дня прийняття судового рішення, стягнути з відповідача вартість витрат по наданню юридичних послуг в сумі 3 000 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3, розташованої на сходовій клітині третього поверху. Відповідачка ОСОБА_6 є власником квартири № 5, яка знаходиться в тому ж будинку і розташована на тому ж поверсі.
Відповідачка ОСОБА_6 встановила додаткові вхідні двері у власну квартиру.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження вини відповідачки щодо обмеження позивачки користуватися належним їй на праві власності майном, а саме вхідними дверима за призначенням, місцями загального користування, та заподіяння у зв’язку із цим їй матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка у позовній заяві посилається на норми Цивільного Кодексу, які регламентують особисті немайнові права, передбачені ст.ст.269-273.
За змістом ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов’язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ні в акті Товариства співвласників багатоквартирних будинків «Прем»єр» від 01.06.2009 року, (а.с.8), ні в приписі Державного пожежного нагляду від 25.07.2009 року, в яких зазначено факт встановлення відповідачкою додаткових вхідних дверей у власну квартиру, не містять інформації стосовно неможливості користуватися позивачкою належним їй майном та про порушення її особистих немайнових прав у зв’язку з цим.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідно встановленим обставинам і наданим доказам, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачці діями відповідачки обмежено право на користування її власністю (майном) безпідставні, оскільки із наданих доказів не убачається встановлення таких обмежень.
Рішення відповідає закону та матеріалам справи, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскарження шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: