Справа №22-ц-6945 -2010                                                                    Головуючий 1-ї інстанції  

Сиротников Р.Є.

Категорія:   діти війни                                                                          Доповідач     Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 червня  2010  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

            Головуючого судді -    Кукліної Н.О.                                                            

            С у д д і в           Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.

             при секретарі    Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»

          по апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова

          на постанову Московського  районного суду м.Харкова від 08 лютого 2010  року        

В  С Т А Н О В И Л А :

          У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулася  до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова про зобов’язання  здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, посилаючись  на те, що вона відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги  у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком  з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, Просила зобов’язати здійснити перерахунок пенсії та виплати належні суми з врахуванням індексу інфляції суми щомісячного підвищення пенсії , а також стягти на її користь судові витрати ( оплата судового збору та витрат на правову допомогу).

   Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що  органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений  діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.

   Постановою Московського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2010  року позов  ОСОБА_4  задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду  України у Московському районі м.Харкова провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з  9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням індексу інфляції. В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

     Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скаргах доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційні скарги не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

     Справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням  діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.

          Відповідно до ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 народилася  в 1938  році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і  відповідно до ст.. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30%  від мінімальної пенсії за віком.

   Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст.. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції , викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року,  визначено умови впровадження  таких виплат. Однак такі умови на отримання підвищення до пенсії  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006 році не настали.

   Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині  покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії   в період з 1 січня по 31 грудня 2006 року.

    Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

      Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, ( є неконституційним)  положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

      Згідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» текст ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги. Що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

   Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України»

         Зазначені рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, і такими, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що позивач в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року  не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма , якою передбачено це право, була зупинена, а в період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року закон діяв в іншій редакції.

         Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач  має з дня визнання неконституційними ряду  положень Законів України про Державний бюджет на 2007 рік  та 2008 рік  відповідно в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

     За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати  підвищення пенсії з врахування індексу інфляції за несвоєчасну виплату щомісячної надбавки у  розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період з 9 липня 2007 року по 31 січня 2007 року ,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

           Також суд першої інстанції  обгрунтовано визнав, що обчислення розрахунку  підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

    Судом 1 інстанції при вирішенні справи правильно не взято до уваги заперечення  відповідача про неврегулюваність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Також  не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на  підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

         Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.

      Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308,  313, 317, 319, 324  ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

  Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м.Харкова  відхилити.

  Постанову  Московського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2010  року  залишити без зміни

  Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили негайно  і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді