Судове рішення #10241698

Справа № 22-ц-5859/2010 р.                                                 Головуючий 1-ї інстанції –

                                                                                                  Руднєвої О.О.

Категорія: стягнення заборгованості                                    Доповідач  - Черкасов В.В.

за кредитним договором

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    09 червня   2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :

    головуючого   судді   -      Кукліної Н.О.

    суддів                 -      Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.

    при секретарі     -      Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

 по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 в інтересах, якої діє за довіреністю ОСОБА_4

 на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2010 року    

ВСТАНОВИЛА:

06 травня 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"( далі Банк)   звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.  В обгрунтування позовних вимог Банк просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 165 003,05 гривень, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1650,03 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 грн.

В обгрунтуваня позовних вимог Банк посилався на те, що 15.06.2007 р. між ним та ОСОБА_2, як Позичальником, було укладено кредитний договір № 424/ФКВ-07 від 15.06.2007 р., відповідно до умов якого ОСОБА_2 було видано кредитні кошти в сумі 24 653,47 доларів США, еквівалент якої по курсу НБУ на 15.06.2007 р. складав 124 500,02 грн. строком на 84 місяці та датою повернення кредиту 13.06.2014 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 13,0 % річних, комісією за надання кредиту 2,5 % від суми кредиту - на придбання нового автомобіля марки «К1А Маgеntis NEW НОМЕР_1».

15.06.2007 р. між ТОВ "Укрпромбанк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк", як Кредитором, ОСОБА_2, як Боржником та ОСОБА_3, як Поручителем, було укладено договір поруки № 424/2фкв-07 від 15.06.2007 р. (договір поруки).

Однак ОСОБА_2 умови договору  не виконала та зобов'язання щодо погашення суми кредиту, сплати процентів та комісій. Станом на 08.04.2009 р. заборгованість складала 165 003.05грн., яка складається з:

•   -     заборгованості за кредитом в сумі 20 171,36 дол. США, еквівалент якої по курсу НБУ на 08.04.2009 складав 155 319,47 грн.;

•   -     заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами в сумі 1 024,95 дол. США, еквівалент якої по курсу НБУ на 08.04.2009 складав 7 892,12грн.;

пені в сумі 1 791,46 грн..

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2010 року позовні вимоги Банку були задоволені у повному обсязі. З ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 165 003,05 (сто шістдесят п'ять тисяч три гривні п'ять копійок) грн.

З ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії стягнуто судовий збір у сумі 1650 та 30 (тридцять) гривень   витрат   на   інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі  представник ОСОБА_2 в інтересах, якої діє за довіреністю ОСОБА_4   просить   рішення  суду скасувати, справу направити на новий розгляд, оскільки вважає, що  суд не законно позбавив її права належним чином захистити свої законі інтереси та права, ухваливши заочне рішення не прийнявши зустрічного позову, в її відсутність та в порушення норм матеріального та процесуального закону.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, наданих заперечень на апеляційну скаргу, знаходить апеляційну скаргу   не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

  Задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі,  суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 порушила умови виконання договору кредиту укладеного нею з позивачем, поручителем якого є  ОСОБА_3

  Такі висновки колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.

  Згідно зі ст. 526 ЦК України – зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

  Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

  Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами відповідач згідно з кредитним договором № 424/ФКВ-07 від 15.06.2007 року отримала кредит в сумі 24 653,47 доларів США, еквівалент якої по курсу НБУ на 15.06.2007 р. складав 124 500,02 грн. строком на 84 місяці та датою повернення кредиту 13.06.2014 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 13,0 % річних, комісією за надання кредиту 2,5 % від суми кредиту - на придбання нового автомобіля марки «К1А Маgеntis NEW НОМЕР_1».

  Умовами договору кредиту передбачена своєчасна сплата відсотків за користування кредитом, та повернення суми кредиту з нарахованими відсотками, а також був встановлено графік повернення коштів за кредитною угодою.

 15.06.2007 р. між ТОВ "Укрпромбанк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк", як Кредитором, ОСОБА_2, як Боржником та ОСОБА_3, як Поручителем, було укладено договір поруки № 424/2фкв-07 від 15.06.2007 року.

Судовою колегією встановлено, що  ОСОБА_2  за час користування кредитом постійно порушувала графік повернення коштів, що підтверджується повідомленнями-розрахунками заборгованості за кредитом від 04.06.2008 року, 14.10.2008 року, 20.11.2008 року(а.с.27-29) внаслідок чого станом на Станом на 08.04.2009 р. заборгованість складає 165 003,05 грн., де сума заборгованості за кредитом складає 20 171,36 дол. США, еквівалент якої по курсу НБУ на 08.04.2009 складає 155 319,47 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами складає 1 024,95 дол. США, еквівалент якої по курсу НБУ на 08.04.2009 складав 7 892,12 грн., пеня в сумі 1 791,46 грн.(а.с.11-12).

Доводи представника   відповідачки стосовного того, що судом першої інстанції  не надано належної правової оцінки правовідносинам, які виникли між позивачем і відповідачами відносно виконання укладення кредитного договору від 15.06.2008 року та договору поруки  від 15.06.2008 року, а саме виниклої   суми заборгованості з нарахованими процентами за користування кредитними коштами, безпідставні і не приймаються колегією суддів, оскільки такі відносини чітко врегульовані між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2  самим кредитним договором  від 15.06.2008 року.

Отже колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнута на користь позивача заборгованість за кредитним договором.  

Відмовляючи в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 Банку  про визнання недійсним та розірвання договору кредиту, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з вимог передбачених ст. 119, 120, 124 ЦПК України, оскільки такий позов було пред’явлено в ході розгляду справи по суті з пропущенням строку для його подачі.

 Матеріалами справи підтверджено, що  ОСОБА_2  при зверненні до суду  із зазначеним позовом належним чином не були виконані процесуальні дії у точній відповідності із правилами встановленими ст.ст.123-126 ЦПК України, тобто зустрічний позов пред’являється до або під час попереднього судового засідання.

Посилання  представника відповідачки на ті обставини, що залишення судом першої інстанції клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_5 до Банку  без задоволення та відмови в  прийнятті цього позову є підставою для направлення справи на новий розгляд, колегією суддів не приймається, оскільки ст. 311 ЦПК України такі   підстави для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд не передбачені.

 Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. А у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимогами ст. 543 ЦК України передбачено, що при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.

Відповідно до  умови п. 2,3 договору поруки відповідальність ОСОБА_3 настає у випадку невиконання (неналежного виконання)  ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несуть перед позивачем солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

За таких обставин судова колегія знаходить, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів  солідарно та  стягненню  з них на користь позивача суми боргу за вищевказаним договором.  

      Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не  дають підстави  для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели  до неправильного вирішення справи.  

 К еруючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308,313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах, якої діє за довіреністю ОСОБА_6 – відхилити.

            Заочне рішення  Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2010 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але протягом 2-х місяців може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі  скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуючий

      Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація