Справа № 22-ц-5265/2010р. Головуючий 1-ї інстанції
Категорія: відшкодування Омельченко Н.І.
шкоди Доповідач - Черкасов В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
0 2 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого судді - Кукліної Н.О.
суддів - Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 діючого та інтересах за довіреністю ОСОБА_3
на рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 березня 2010 року
Керуючись ст.ст. 303,304, п.3 ч.1 ст.307,п.3 ч.1 ст.309,ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 діючого та інтересах за довіреністю ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 березня 2010 року– змінити. Зменшити суму відшкодування моральної шкоди присудженої на задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 3 000(трьох тисяч) грн. до 1 000(однієї тисячі) грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22-ц-5265/2010р. Головуючий 1-ї інстанції
Категорія: відшкодування Омельченко Н.І.
шкоди Доповідач - Черкасов В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
0 2 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого судді - Кукліної Н.О.
суддів - Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 діючого в інтересах за довіреністю ОСОБА_3,
на рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 березня 2010 року
ВСТАНОВИЛА:
22 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в розмірі 14 398 грн. 12 коп., моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. , судових витрат та 800 грн. за надання юридичної допомоги.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2, зазначила, що 02 грудня 2008 року близько о 09 годині 15 хвилин, по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив п.16.3 Правил дорожнього руху України та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під її керуванням. Внаслідок чого її автомобіль отримав значні технічні ушкодження.
Згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 09.01. 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця від 16.12.2008 року в результаті ДТП їй була спричинена матеріальна шкода в розмірі 48243,12 грн., за проведення експертизи вона сплатила 450 грн.
Крім того понесла витрати пов'язані з евакуацією свого автомобіля до ДАЇ та до експертної установи в сумі 700 грн.
При цьому позивачка пояснила, що її автомобіль НОМЕР_2 згідно договору добровільного страхування наземного транспорту застрахований в СК «ОРАНТА», від якої вона отримала страхове відшкодування в розмірі 35 000 грн.
Таким чином з урахуванням сплаченої їй суми страховою компанією, позивачка просила стягнути з відповідача у розмірі 14 398 грн. 12 коп.
Позивачка вважає, що внаслідок ДТП їй також була заподіяна моральна шкода шляхом пошкодження її автомобіля, що стало причиною її моральних страждань, оскільки втратила душевний спокій, багато часу було витрачено на оформлення відповідних документів, ремонту автомобіля.
Заподіяну їй моральну шкоду оцінила у розмірі 5 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача зменшив суму позову в частині відшкодування матеріальної шкоди та просить стягнути з відповідача 6 420 грн.46 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на помилку у визначені шкоди в сумі 14 398.12 грн., про що подав заяву.
Представник відповідача позов не визнав з підстав недоведеності суми матеріальної та моральної шкоди, просив у задоволені позову відмовити.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 02 березня 2010 року п озовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 5 269 грн.46 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 231 грн. сплачених судових витрат, 800 грн.00 коп. за надання юридичних послуг , а загалом - 9 300 грн.46 коп. В іншій частині вимог - відмовити.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_4 діючого в інтересах за довіреністю ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове яким у задоволені позовних вимог позивачці відмовити з підстав, що судом першої інстанції не було здійснено повного та всебічного з’ясування обставин, на які посилалася позивачка.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідач посилався на те суд ухвалив рішення в порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, наданих заперечень на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка довела суду противоправність дій водія ОСОБА_3, та причинно-наслідковий зв'язок між цими противоправними діями та спричиненою шкодою, натомість відповідач доказів відсутності своєї вини суду не надав, тобто ця ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 , тому позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягав частковому задоволенню.
Відповідно до ч.І, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі / право власності, інше речове право , договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом першої інстанції встановлено не заперечується сторонами та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3, 02.12. 2008 року, приблизно в 09 годин 15 хвилин, по АДРЕСА_1, керуючи автомобілем ВАЗ1105 №НОМЕР_1 порушив п.16.3 Правил дорожнього руху України в зв'язку з чим скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні технічні ушкодження
Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 09.01. 2009 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 16.13 Правил дорожнього руху України, та накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 грн. / а. с. 9/. Зазначена постанова суду набрала законної сили.
Внаслідок дій водія ОСОБА_3 автомобілю НОМЕР_4 було спричинено технічні пошкодження. /а. с. 77-103/.
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження ТОВ «ВІГІ ЕКСПЕРТ» від 16.12.2008 року величина матеріальної шкоди, завданої власниці автомобілю НОМЕР_4 ОСОБА_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 40 269 грн.46 коп. / а. с. 11-32 /.
Таким чином, судом встановлено винність ОСОБА_3, у спричиненні шкоди, а також протиправність його дій та причинний зв'язок між неправомірними діями та спричиненою шкодою, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягає доведенню у цивільному судочинстві.
Відповідно до наданого листа АКІБ «УкрСиббанк» та «СК ОРАНТА» , позивачці була виплачене страхове відшкодування 23.06.2009 року в розмірі 35000 грн.00 коп.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно визначена сума відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням виплати позивачці СК «Оранта» 23.06.2009 року в розмірі 35000 грн.. В зв'язку з чим з відповідача підлягала стягненню сума 5 269 грн.46 коп. (40269.46 - 35000.00 = 5269,46 грн.) як винного в скоєні ДТП.
З наданих суду квитанцій позивачкою вбачається, що вона понесла витрати: по оплаті вартості товарознавчого дослідження - 450 грн.; з евакуацією свого автомобіля до ДАЇ та експертної установи; оплати за надані юридичні послуги відповідно до наданих про сплату квитанції та договору про надання послуг/ а. с. 43-49/.
Отже колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнута на користь позивачки спричинена матеріальна шкода у вищевказаній сумі та витрати пов’язані з проведенням дослідження автомобілю, витрати з евакуацією свого автомобіля до ДАЇ та експертної установи; витрати оплати за надані юридичні послуги з відповідача , оскільки така шкода та понесені витрати виникли у позивача в зв’язку з обставинами, які наступили від дій заподіяних йому робітником відповідача.
Судом першої інстанції обгрунтовано відновлено провадження по справі у відповідності до вимог ст.146 ЦПК України, оскільки відповідач відмовився від проведення експертизи, не сплатив вартість проведення експертизи.
Доводи ОСОБА_3 стосовно того, що до спричиненої матеріальної шкоди не повинна входити втрачена товарна вартість автомобілю в зв'язку з ДТП, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки відповідачем беззаперечних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог позивача у визначені ним суми спричиненої матеріальної шкоди відповідно до вимог ст.60 ЦПК України не надано.
Згідно зі ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.
В результаті дії водія джерела підвищеної небезпеки, автомобіля НОМЕР_1, власником якого є відповідач, позивачці було завдано моральних страждань. Вона змушена була тривалий час відчувати душевні переживання пов’язані з ремонтом автомобілю та неможливістю в подальшому користуватися ним, неможливістю продовжувати активну суспільну діяльність. Цим їй було завдано моральної шкоди.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності факту заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження належного йому майна та необхідність її відшкодування доводами апеляційної скарги не спростовується.
Проте судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо завищення розміру присудженої позивачці моральної шкоди внаслідок приведення в неробочий стан її автомобілю, яким тривалий час не могла користуватися, що тягло зміну звичайно способу життя, переживань.
Виходячи з вимог ст.23 ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, враховуючи вимоги розумності і справедливості, судова колегія знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – зміні, присуджену позивачеві суму у відшкодування моральної шкоди зменшити з 3 000 гр. до 1 000 гр..
Керуючись ст.ст. 303,304, п.3 ч.1 ст.307,п.3 ч.1 ст.309,ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 діючого та інтересах за довіреністю ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 березня 2010 року– змінити. Зменшити суму відшкодування моральної шкоди присудженої на задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 3 000(трьох тисяч) грн. до 1 000(однієї тисячі) грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: