Судове рішення #10241656

Справа №22-ц-15524-2010                                                                                                                          Головуючий 1 інстанції  Яремчук В.І.

Категорія:   діти війни                                                                                                                                  Доповідач     Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12  липня  2010  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                                                       Головуючого      Бобровського В.В.

                                                       С у д д і в            Черкасова В.В.

                                                                                    Шевченко Н.Ф.

                                                        При секретарі    Каплоух Н.Б.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3  до Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м.Харкова про поновлення процесуального строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»

          по апеляційній скарзі  Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м.Харкова

          на постанову Московського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2010  року          

                   

В  С Т А Н О В И Л А :

            Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова про визнання бездіяльності протиправною та покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, посилаючись  на те, що він відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги  у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком  з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.

   Постановою Московського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2010  року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду  України у  Московському районі м.Харкова провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

    Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

         Справа судом 1 інстанції розглянута в порядку адміністративного провадження з дотриманням  діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.

          Відповідно до ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Судом 1 інcтанції справа розглянута з дотриманням вимог  цього закону , з врахуванням  ст. 152 Конституції України ,  рішення  Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року про визнання такими, що не відповідають Конституції України, ( є неконституційним)  положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» , рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

          Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст.. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції , викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року,  визначено умови впровадження  таких виплат. Однак такі умови на отримання підвищення до пенсії  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006 році не настали.

          Виходячи з наведеного суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині  покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії   з 1 січня по 31 грудня 2006 року , з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня  2008 року, оскільки норма , якою передбачено таке право, була на цей час  зупинена.

         Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач має тільки з 9 липня по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня  по 31 січня 2008  року.

    За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача  здійснити щомісячне обчислення підвищення пенсії та її виплату за  вказаний період  виходячи  з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

     Також  не впливають на висновки суду 1 інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на  підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

     Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та обставин справи також  не спростовують        

           Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

 Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308,  313, 317, 319, 324  ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

  Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у  Московському районі м.Харкова відхилити.

  Постанову Московського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2010  року  залишити без зміни

  Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили негайно  і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий                                                                                                            

 Судді  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація