Справа № 22-ц-10202/2010р. Головуючий 1-ї інстанції
Колесник C.А.
Категорія: забезпечення позову Доповідач - Черкасов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого судді - Кукліної Н.О.
суддів - Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом: Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «АЯ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами;
за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову,
по апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3
на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року
Встановила:
08 квітня 2010 року Публічне Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»(далі «Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «АЯ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 2 618 446,94 грн., судові витрати - судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
14.05.2010 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон України - строком до повного погашення заборгованості за кредитним договором, що є предметом спору.
Заява обґрунтовувалася тим, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитними договорами. У зв’язку з тим, що відповідачі суттєво порушують умови кредитного договору, на даний час сума кредиту неповернута позивачеві, заборгованість за нарахованими та не сплаченими процентами за користування кредитними коштами не погашена, що свідчить про відсутність у відповідачів наміру і можливості виконати належним чином кредитне зобов’язання, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року заяву задоволено. Обмежено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором від ЗО листопада 2007 року та Договору поруки від 30 листопада 2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу по даній справі, якою відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову Вважають, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, та постановленою з порушенням норм процесуального права, висновки суду, викладені в ній не відповідають фактичним обставинам справи, порушує їх громадянські права.
Законом України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у визначених законом випадках, а суд прийняв рішення обмежити у праві виїзду за кордон, що не відповідає суті Закону.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, наданих заперечень на апеляційну скаргу, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
В квітні 2010 року «Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 2 618 446,94 грн.
14 травня 2010 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом обмеження відповідачів їх права виїзду за межі України, зазначаючи, що відповідачі не виконують зобов’язання за кредитним договором, ухиляються від виконання зобов’язання та з метою уникнення виконання своїх зобов’язань планують покинути територію України.
Оскаржуваною ухвалою суду заяву позивача задоволено, обмежено право виїзду відповідачів за межі України до виконання ними своїх зобов’язань у повному обсязі за кредитним договором.
Задовольняючи вимоги заяви в цій частині суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідачі мають невиконані зобов”язання по кредитному договору. Тому вважав за можливе обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань у повному обсязі за кредитним договором на ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України”.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Перелік видів забезпечення позову зазначений у ст.152 ч.1 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України „Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України” регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в”їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.
Ч.2 ст.6 даного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 даної статті, зокрема, п.2- коли діють неврегульовані аліментні, договірні та інші невиконані зобов”язання- до виконання зобов”язань, або розв”язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов”язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; та п.8 – коли щодо нього подано цивільний позов до суду – до закінчення провадження у справі.
З зазначеної норми Закону не вбачається, що саме за ухвалою суду громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон і ст. 8 Закону чітко визначено, що у випадку відмови компетентними органами громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених п.1,2, 6-8 ч.1 ст.6 Закону така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.
Тобто, даним Законом регулюються правовідносини щодо випадків та порядку тимчасового обмеження прав громадян на виїзд з України і визначені ст.6 Закону такі випадки не можуть бути застосовані судом як вид забезпечення позову при розгляді цивільної справи.
Крім того обмеження у виїзді за межі України прийнято судом і щодо поручителя ОСОБА_4, який не є учасником кредитного договору, і в ухвалі суду не зазначено жодного посилання на договір поруки.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення зави про забезпечення позову в зазначений вище спосіб і така ухвала підлягає скасуванню відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову «Банк» шляхом обмеження у праві виїзду з України.
Керуючись ст. ст.151-153, 303,304, ч.2 п.2 307, ч.1 п.2 ст.312,ст.ст.313-315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 – задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року - скасувати, відмовити Публічному Акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_2, ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя –
Судді-
Справа № 22-ц-10202/2010р. Головуючий 1-ї інстанції
Колесник C.А.
Категорія: забезпечення позову Доповідач - Черкасов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
30 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого судді - Кукліної Н.О.
суддів - Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом: Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Приватного підприємства «АЯ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами;
за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову,
по апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_4
на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року
Керуючись ст. ст.151-153, 303,304, ч.2 п.2 307, ч.1 п.2 ст.312,ст.ст.313-315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и ла:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 – задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року - скасувати, відмовити Публічному Акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_2, ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя –
Судді-