Справа № 22ц-9326 Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.
Категорія 27 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
21 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Барсукової О.І., Лісового О.О.
при секретарі Лясової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов»язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зобов»язане надати письмове повідомлення будь-якому належному реєстратору Державного реєстру іпотек щодо виключення запису, реєстраційний № 7533116 (контрольна сума 10 ВД 32584Д) з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме вбудованого приміщення площею 28,30 кв.м. під магазин на першому поверсі в житловому будинку літ А-5, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 що на праві власності належить ОСОБА_3, відповідач зобов»язаний надати приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Лобасу А.В., а за умови неможливості вчинення цим нотаріусом даних дій, будь-якому іншому належному реєстратору реєстру заборон, письмову заяву про внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна відомостей про зняття заборони на відчуження зазначеного приміщення.
В апеляційній скарзі відповідач просять скасувати рішення суду, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на доказах по справі, на нормах матеріального і процесуального права, висновок суду про припинення іпотеки є помилковим.
Судом першої інстанції встановлено, що 8 липня 2008 року між ТОВ «Д-Лайн Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого товариство отримало кредит в розмірі 2500000 гривень. У забезпечення виконання зобов»язання позивачка ОСОБА_3 передав банку в іпотеку належне її нежитлове приміщення 67 по вулиці Університетській в м. Донецьку. Боржник ТОВ «Д-Лайн України» рішенням господарського суду був визнаний банкрутом та ліквідований без правонаступника, в з зв»язку з чим товариство було виключене з Єдиного державного реєстру підприємств України. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки ліквідовано боржника – юридичну особу, припинився і договір іпотеки. Оскільки банк відмовляється додержатися процедури виключення нерухомого майна з обтяження, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивачки.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивачки просив скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Д-Лайн Україна» 8 липня 2008 року був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав у кредит товариству 2500000 гривень. Виконання кредитного зобов»язання боржником було забезпечене договором іпотеки від 9 липня 2008 року, відповідно до якого позивачка передала в іпотеку банку нежиле приміщення.
Відповідно до даних Головного управління статистики у Донецькій області 13.11.2009 року ТОВ «Д-Лайн Україна» вилучене з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК зобов»язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов»язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за забов»язанням про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
Аналіз зазначених норм матеріального права надає підстави для висновку, що оскільки боржник – ТОВ «Д-Лайн Україна» вилучений з Єдиного державного реєстру підприємств України без правонаступника, припинились його зобов»язання за кредитним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов»язання, забезпеченого заставою.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов»язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Таким чином, оскільки припинилось кредитне зобов»язання товариства з дня його ліквідації, відповідно до зазначеної норми матеріального права припинилась і іпотека, яка є видом застави ( ч. 1 ст. 575 ЦК).
За таких обставин висновки суду першої інстанції про припинення іпотеки є такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо існування права іпотеки неспроможні.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо неврахування тієї обставини, що рішення суду щодо ліквідації боржника скасоване, справа розглядається в господарському суді, оскільки на час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції є відповідні дані про вилучення підприємства з Єдиного реєстру, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК підтверджує припинення юридичної особи.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що підставою для зняття заборони щодо відчуження майна є заява банку, іпотекордежателя тощо. Законом не визначено будь-якого іншого механізму зняття заборони щодо відчуження крім подачі заяви банком. Тому апеляційний суд вважає, що права позивачки в даному випадку можуть бути захищені зобов»язанням банку вчинити певні дії як іпотекодержателя., такий захист цивільного права узгоджується з ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Апеляційна скарга не містить будь-яких інших доводів крім доводу щодо неприпинення іпотеки, такий довод був предметом дослідження суду першої інстанції, на підставі викладеного апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: