Cправа № 22ц-8045/10 Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.,
Категорія 57 Доповідач Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
Іменем України
28 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - судді : Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,
при секретарі Крівцові В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в :
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області зобов’язане здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 різницю не донарахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком.
Стягнуто з Держбюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив, суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок.
Проте з висновком суду повністю погодитись не можна з таких підстав:
З позовної заяви ОСОБА_2 видно, що вона 26.05.2009 року звернулася до суду за захистом свого порушеного права та просила забов»язати УПФУ в м. Єнакієве Донецької області провести нарахування щомісячної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2007 роки (а.с. 2-4).
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що ст.77 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»
Положення зазначеної норми закону не скасовано та неконституційними не визнано, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині виплати підвищення пенсії за 2006 рік.
Судом першої інстанції встановлено, що позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року є правильними і правомірно враховано, що статтею 71 Закону "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення Закону визнано неконституційним та відповідно дію ст. 6 Закону з 09.07.2007 року поновлено.
З огляду на що, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування щомісячної доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Однак, згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову – за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску. Суд 1 інстанції правильно вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов»язків громадян, обов»язково підлягають оприлюдненню.
У зв»язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а відповідач в запереченнях на позовну заяву (а.с. 16) наполягав на застосуванні вказаного строку, судом на законних підставах відмовлено в задоволенні вимог позивачці про підвищення пенсії як дитині війни за вказаний період.
Відмовляючи в задоволенні позову за цей період, суд вірно зауважив, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Стаття 56 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різни види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Звертаючись в суд з позовом про захист порушеного права, ОСОБА_2 просила стягнути недоплачену їй соціальну допомогу за 2006 - 2007 роки.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та своєю постановою задовольнив позов починаючи з 22.05.2008 року, чім вийшов за межи позовних вимог.
Такий висновок суду в цій частині не відповідає нормам закону, а тому постанова суду в частині задоволення позову за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року, підлягає скасуванню, так як позивачка з такими вимогами до суду не зверталась.
Відповідно до ч.1. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 308, п 4. ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області задовольнити.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 вересня 2009 року в частині стягнення доплати до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - скасувати.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: