Справа № 2-а-311/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 травня 2010 року                           Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                Трофимової Д.А.,

                при секретарі                        Конопльовій Н.В.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Гладченко Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

     Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому вказує, що 04 січня 2010р. він на своєму автомобілі «Mitsubishi Carisma», державний номер  НОМЕР_1, проїжджав с. Братське Солонянського району Дніпропетровської області. Враховуючи наявний знак 5.45 "Початок населеного пункту", швидкість автомобіля складала 75 км/год. На виїзді з села його автомобіль було зупинено співробітником ДАІ. Відповідачем  було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ 219271 від 04.01.2010 року відносно нього, згідно якого він 04.01.2010 року в 13 год. 00 хвил. на 420 км. в с. Братське, позначеном дорожнім знаком 5.45, керуючи автомобілем «Mitsubishi Carisma», державний номер  НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив швидкість руху на 24 км/год, швидкість вимірювалася приладом «Іскра 18706». Того ж дня   Гладченко С.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 080963 від 04.01.2010 року про притягнення його, позивача,  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП – перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину.

     Позивач зазначає, що вказані в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення факти не відповідають дійсності. Передбачена Правилами дорожнього руху швидкість ним не перевищувалась, він рухався із швидкістю 75 км/год., фіксація швидкості його автомобіля взагалі не здійснювалась, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії АЕ 080963 від 04.01.2010 року підлягає скасуванню.

     Так як факт фіксації порушення ним ПДР був ніби-то зафіксований технічним приладом ?скра", перевищення ним швидкості може бути підтверджено виключно цим приладом із показаннями швидкості його транспортного засобу на момент фіксації, вказаного в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

              Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 219271 та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 080963, складеної відносно нього, від 04 січня 2010р. та скасувати вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

           У судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача при винесенні ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 080963, складеної відносно нього, від 04 січня 2010р., та скасування вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП підтримує у повному обсязі, а його позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача при складанні ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 219271 просить залишити без розгляду.

             Відповідач в судове засідання також не з’явився, надавши суду заперечення на даний адміністративний позов та письмові пояснення.

Тому суд ухвалив розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

            Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2010р. відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України (а.с. 10).

            Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Mitsubishi Carisma», реєстраційний номер  НОМЕР_1, є ОСОБА_1 (а.с. 7-8).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” рекомендовано звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскаржувана постанова винесена на підставі п. 6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, як вказує відповідач у своїй заяві, - це прилад вимірювання швидкості «Іскра 18706», не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ. Між тим, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, без участі співробітника ДАІ, доказів чого відповідачем не надано.

Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору «Іскра 18706» було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством.

На думку суду, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Також, в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою вимірювача швидкості «Іскра 18706», хоча, це повинно бути зафіксовано.

Розміри похибок вимірювань в оскаржуваній постанові не зазначено, що у відповідності до вимог Закону України «Про стандартизацію та метрологію», перешкоджає використанню результатів вимірювань, а за таких умов наявність перевищення швидкості (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.

Згідно зі ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів правомірності рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. Це адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржена постанова не відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства щодо їх обґрунтування  доказами. Тому дії відповідача при складанні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 080963 від 04.01.2010 року відносно позивача слід визнати неправомірними, а його ж постанову серії АЕ № 080963 від 04.01.2010 року в справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на позивача скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 8,  10, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, ст.ст. 14-1, 33,  283, 284, 287-289, 292 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, Постановою Кабінета Міністрів України N 1306 від 10.10.2001р. «Про Правила дорожнього руху»,  суд

П О С Т А Н О В И В:

            Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії інспектора Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Гладченко Сергія Володимировича при складанні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 080963 від 04.01.2010 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 неправомірними

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ                     № 080963 від 04.01.2010 року, винесену інспектором Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Гладченко Сергієм Володимировичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви.

            Суддя