Справа № 22-10129/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Іванов В.М.
Категорія 24 Доповідач Маширо О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Лук»янової С.В., Троценко Л.І.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Петровського районного суду м.Донецька від 13 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Регіональні електричні мережі» про визнання дій неправомірними, визнання акту недійсним; зустрічним позовом ДП «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся представник державного підприємства з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, а у зустрічному позові судом було відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка проживає у АДРЕСА_1, де має у власності Ѕ частину цього будинку. Друга половина належить на праві власності її сестрі Фінагіній.
ОСОБА_2 є абонентом електричних мереж, на її ім»я відкритий особовий рахунок.
14 жовтня 2009 року при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил користування електроенергією для населення контролерами підприємства було встановлено, що будинок ОСОБА_2 після відключення від електропостачання у грудні 2008 року був самовільно підключений через прибор обліку, про що був складений відповідний акт. Цей акт був підписаний контролерами, а також споживачкою ОСОБА_2.
Суд першої інстанції встановив, що відключення відбулось з тієї причини, що у споживачки була несплачена заборгованість по оплаті використаної електроенергії.
Оскільки у судовому засіданні представник підприємства не довів, що відключення було проведене у встановленому законом порядку, а саме: після вручення споживачці повідомлення про наявність боргу, надання строку для сплати та попередження про відключення – суд визнав, що ніякого відключення не було, тому порушень Правил користування електроенергією з боку ОСОБА_2 також не було.
За таких обставин суд задовольнив вимоги ОСОБА_2 та визнав дії працівників підприємства щодо складання акту від 14 жовтня 2009 року неправомірними, цей акт визнав недійсним, а у задоволенні зустрічного позову відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її вимог, а зустрічний позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального права та є необґрунтованим.
Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що позивачка ОСОБА_2 підписала акт про виявлені порушення, складений контролерами підприємства, визнавши таким чином ці порушення.
Крім того, суд безпідставно відкинув пояснення допитаних у судовому засіданні трьох свідків, які 24 грудня 2008 року безпосередньо проводили відключення будинку ОСОБА_2 від електропостачання через наявність несплаченого боргу.
На думку апелянта суд невірно визначив предмет доказування, тому зробив неправильний правовий висновок.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_2 відмовити у задоволенні її вимог, а зустрічний позов задовольнити, з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для складання акту про порушення нею Правил та самовільне підключення до електромережі фактично не було, оскільки не було самого факту відключення будинку позивачки від електропостачання.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що 24 грудня 2008 року вони особисто проводили відключення будинку позивачки від електропостачання. Ці свідки також пояснили, що перед тим ОСОБА_2 була попереджена про наявність боргу та необхідність його сплати.
На підтвердження цього факту представник підприємства надав до суду повідомлення від 20 листопада 2008 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість по оплаті спожитої електроенергії у сумі 220 грн., яку їй запропоновано погасити до 30 листопада 2008 року, інакше підприємство перестане надавати їй свої послуги. У цьому ж повідомленні вказано, що споживачка від підпису відмовилась, з наявним боргом не згодна (а.с.34).
До суду першої інстанції також був наданий наряд на відключення від 22 грудня 2008 року, згідно з яким роботи по відключенню будинку позивачки від електропостачання були виконані 24 грудня 2008 року (а.с.35).
Крім того, той факт, що заборгованість по оплаті спожитої електроенергії у позивачки все ж таки була, підтверджується наданою нею квитанцією про сплату у квітні 2009 року 317 грн. 07 коп. за використані 1 300 квт. електроенергії, при цьому, позивачка у квитанції вказує, що оплата проводиться за грудень 2008 року (а.с.9,36).
З особового рахунку НОМЕР_2 відкритого на ім»я позивачки по будинку АДРЕСА_1, також вбачається, що попередній платіж у сумі 365 грн. 85 коп. за використані 1 501,9 квт. був зроблений нею за рік – у квітні 2008 року (а.с.36).
За таких обставин доводи позивачки про щомісячну оплату нею коштів за використану електроенергію не відповідають дійсності, оскільки принаймні до квітня 2009 року оплату наданих послуг ОСОБА_2 проводила вкрай нерегулярно, про що свідчить наданий відповідачем особовий рахунок позивачки (а.с.36).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що насправді ніякого відключення не було, що підприємство не надало щодо цього ніяких доказів, є безпідставним, не відповідає обставинам, встановленим у ході судового розгляду.
До того ж, позивачка не оспорювала факт, а також законність відключення її будинку від електропостачання, тому заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовної заяви.
В оспорюваному ОСОБА_2 акті від 14 жовтня 2009 року про порушення нею Правил користування електроенергією чітко було вказане порушення, якого припустилась позивачка – самовільне підключення після відключення (через електролічильник), з чим ОСОБА_2 погодилась, поставивши свій підпис.
За таких обставин у суду відсутні підстави для визнання неправомірними дій працівників РЕМу та визнання недійсним складеного ними акту від 14 жовтня 2009 року № 23950.
Оскільки ОСОБА_2 порушила Правила користування електроенергією для населення, що було зафіксоване у вказаному акті, апеляційний суд вважає, що нарахування підприємством збитків відповідає вимогам закону, тому зустрічний позов підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити та стягнути з відповідачки нараховану у зв»язку з порушеннями нею Правил користування електроенергією суму збитків у розмірі 2 242 грн. 21 коп.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задовольнити.
Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 13 травня 2010 року скасувати.
ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову про визнання дій неправомірними та визнання акту недійсним.
Позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», р/р 2600136902, код ЕГРПОУ 26390719, МФО 377045, філія АБ «Енергобанк» у м.Донецьку – 2 242 грн. 21 коп. у відшкодування завданих збитків.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча:
Судді: