Справа № 11- 481/2010                                         Головуючий у І інстанції – Гордієць Л.В.

Категорія - ч. 2 ст. 289  КК України.                     Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 22 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді – Навозенко Л.С.

суддів – Карнауха А.С., Баглая І.П.

з участю прокурора – Хомазюка О.В.

засуджених  - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2010 року

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Кобижча Бобровицького району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий:

1) 29.09.1999 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ст.ст.81 ч.3, 17, 140 ч.2, 141 ч.2, 142 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 25.04.2002 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 ч.1 КК України (в редакції 2001 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 24.09.2008 року Згурівським районним судом Київської області за ст.ст. 289 ч.2, 15 ч.3, 289 ч.2, 185 ч.3 , 185 ч.2, 70 КК України (в редакції 2001 року) до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;

4) 26 січня 2009 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.ст. 289 ч.2, 71, 72 КК України (в редакції 2001 року) до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за частиною 3 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, за частиною 2 статті 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 4 статті 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2009 року і остаточно призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Визначено рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_1 з
18 листопада 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 2500 гривень на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді взяття під варту.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець села Кобижча Бобровицького району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

який проживає за адресою: АДРЕСА_2

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за частиною 2 статті 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 роки без конфіскації майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскацією майна.

На підставі статті 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Згідно до статті 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов’язок  періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій системі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді підписка про не виїзд.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 7132 гривні у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Цивільний позов ЗАТ „Воздвижинське” села Хотинівка Носівського району Чернігівської області на суму 5280 гривень залишений без розгляду.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.

Як встановив суд, 27 жовтня 2006 року близько 01 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з метою таємного викрадення чужого майна, прибули на територію МТФ ТОВ АФ „Маяк”, що розташоване в селі Лихачів Носівського району де проникли в приміщення сараю, звідки повторно, таємно викрали коня вагою 500 кг, вартістю 2500 гривень, що належав МТФ ТОВ АФ „Маяк”, після чого з місця скоєння злочину зникли, чим завдали товариству матеріальної шкоди.

09 листопада 2006 року близько 01 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_7, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули на територію МТФ ЗАТ „Воздвиженське”, що розташоване в селі Хотинівка Носівського району, де проникли в приміщення сараю, звідки повторно, таємно викрали коня вагою 440 кг вартістю 5280 грн., що належав МТФ ЗАТ „Воздвиженське”, після чого з місця скоєння злочину зникли, чим задали товариству матеріальної шкоди.

В ніч на 02 листопада 2008 року ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою його використання та задоволення особистих потреб, прибув на вулицю Об’їжджу міста Ніжина, де з території майданчику біля будинку №120/3, повторно, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 9953 гривень 97 копійок, що належав ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину зник, чим потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди.

В ніч на 14 листопада 2008 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, для тимчасового його використання та задоволення особистих потреб, прибули на вулицю Незалежності міста Ніжина, де з майданчика, що розташований між будинками № 46-а та № 46 по вулиці Незалежності міста Ніжина, заволоділи автомобілем ВАЗ-21060 державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 14104 гривні 80 копійок, що належав ОСОБА_4

Крім цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 таємно викрали особисті речі потерпілого ОСОБА_4 котрі знаходились в даній автомашині, а саме: електричну пилку „Парма”, вартістю 450 грн.; ручний рубанок, вартістю 60 грн.; рулетку довжиною 5 м., вартістю 25 грн.; молот, вартістю 60 грн.; набір автомобільних ключів вартістю 400 грн. у сумці, вартість якої 45 грн.; домкрат, вартістю 70 грн.; домкрат, вартістю 30 грн.; автомобільне масло „Зіг”-1 літр, вартістю 40 грн.; насос для підкачки шин вартістю 120 грн.; запасний ремінь на двигун, вартістю 10 грн.; штангенциркуль, вартістю 40 грн.; дві автомобільні аптечки з медикаментами, вартістю 40 грн. кожна, загальною вартістю 80 грн.;
аварійний знак, вартістю 15 грн.; вогнегасник, вартістю 40 грн.; ручний електричний ліхтарик, вартістю 30 грн.; комплект автомобільних чохлів автомобіля ВАЗ 21060, вартістю 200 грн.; подушку, вартістю 70 грн.; рослинну олію - 15 літрів загальною вартістю 200 грн.; сало вагою - 5 кг, вартістю 35 грн. за 1 кг., загальною вартістю 175 грн.; сало - 1 кг, вартістю 50 грн.; яблука - 80 кг., вартістю 5 грн. за 1 кг загальною вартістю 400 грн.; лущені волоські горіхи - 5 кг., вартістю 22 грн. за 1 кг на загальну суму 110 грн.; горіхи волоські вагою 25 кг. вартістю 10 грн. за 1 кг на загальну суму 250 грн.; три тушки домашньої птиці (кури) вартістю 25 грн. за 1 шт. загальною вартістю 75 грн.; горілку „Хлібний Дар” - 4 пляшки місткістю 0,5 літри вартістю 18 грн. за 1 пляшку, загальною вартістю 72 грн.; горілку „Хлібний Дар” - 1 пляшку, місткістю - 1 літр, вартістю 28 грн.; цукерки „Вечірній Київ” - 4 коробки, вартістю 17 грн. за 1 коробку загальною вартістю 68 грн.; бальзам „Кобзар” - 1 пляшку місткістю 0,5 літри, вартістю 17 грн.; безалкогольний напій „Караван” - 6 пляшок місткістю 1,5 літри, вартістю 3 грн.75 коп. на загальну суму 22 грн. 50 коп.; чоботи чоловічі зимові 42 розміру, вартістю 320 грн.; светр чоловічий, вартістю 120 грн.; чоловічий костюм, вартістю 400 грн.; чоловічий костюм, вартістю 200 грн.; штани чоловічі, вартістю 150 грн.; чоловічу шкіряну куртку, вартістю 1500 грн.; чохол для одягу, вартістю 25 грн.; сумку для одягу, вартістю 70 грн.; а всього на загальну суму 6037 грн. 50 коп., після чого з місця скоєння злочину зникли, чим потерпілому ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини засуджених, кваліфікацію їх дій, порушив питання про скасування вироку суду в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_2, оскільки останній вчинив тяжкий суспільно-небезпечний злочин, пов’язаний з незаконним заволодінням чужим майном.

В іншій частині вирок просив залишити без зміни.

Засуджений ОСОБА_1 в поданій апеляції та в доповненнях до неї просив вирок суду скасувати, як незаконний та необґрунтований через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах відсутня копія вироку Згурівського районного суду Київської області від 24.09.2008 року та призначити йому більш м’яке покарання, зарахувавши в строк відбуття покарання 1 рік 7 місяців 20 днів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію та заперечував проти апеляції ОСОБА_1, засудженого, котрий підтримав свою апеляцію з викладених в ній підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1, задоволенню не підлягають.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на зібраних у встановленому закону порядку доказах, що об’єктивно досліджені та належно оцінені в судовому засіданні та викладені у вироку і його правильність в апеляційному порядку не оскаржено.

За встановлених у справі фактичних обставин, дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковано судом за частиною 2 статті 185 КК України,  частиною 3 статті 185 КК України, частиною 2 статті 289 КК України та засудженого ОСОБА_2 за частиною 2 статті 185 КК України, частиною 2 статті 289 КК України правильно, що також не оспорюється.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статті 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу засудженого, який раніше судимий, негативно характеризується за місцем проживання, обставину, яка пом’якшує покарання та обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання, пов’язаного з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально – виконавчої установи, тому доводи останнього про невідповідність призначеного покарання, внаслідок його суворості є безпідставними.

Покарання засудженому ОСОБА_2, призначено в межах санкцій частин статей, які передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, з врахуванням ступеня їх тяжкості, даних про особу засудженого, зокрема те що він раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому.

Суд дійшов обґрунтованого висновку та належним чином мотивував можливість призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням статті 75 КК України та покладенням на нього обов’язку, визначеного статтею 76 КК України.

З огляду на наведене доводи прокурора, викладені в апеляції, про  скасування вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, колегія суддів вважає необґрунтованими.

За змістом статті 334 КПК України, суд не може при мотивуванні своїх висновків вживати формулювання, які б вказували на винність осіб, що не є підсудними у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що постановою начальника СВ Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області обвинувачений ОСОБА_7 оголошений в розшук (Том 1 а. с. 168).

Проте суд першої інстанції помилково вказав в мотивувальній частині вироку вчинення ОСОБА_1 злочину 27 жовтня 2006 року та
09 листопада 2006 року за попередньою змовою з ОСОБА_7, внаслідок чого в цій частині вирок підлягає зміні в порядку статті 365 КПК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від
28 травня 2010 року, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, змінити.

В порядку статті 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_1 злочину 27 жовтня 2006 року та 09 листопада 2006 року за попередньою змовою з ОСОБА_7 та вважати вчинення злочину ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, яка оголошена в розшук.

 В іншій частині вирок залишити без зміни.

СУДДІ:

             Карнаух А.С.                         Навозенко Л.С.                           Баглай І.П.