Справа № 11- 459/2010 Головуючий у І інстанції – Чугуєвська Т.П.
Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України. Доповідач – Карнаух А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Навозенко Л.С.
суддів – Карнауха А.С., Баглая І.П.
з участю прокурора – Хомазюка О.В.
захисника – ОСОБА_1
засудженого – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від
17 травня 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець села Мартинівка Ічнянського району Чернігівської області, з середньою освітою, пенсіонер, раніше не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за частиною 2 статті 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за частиною 2 статті 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією Ѕ частини його майна.
На підставі статті 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини його майна.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов’язок, визначений статтею 76 КК України, у вигляді періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2164 гривень 06 копійок судових витрат за проведення експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді підписка про невиїзд.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що в літньо-осінній період 2009 року в невстановлений період часу на території колишньої тваринницької ферми в селі Мартинівка Ічнянського району Чернігівської області виявив дикоростучі рослини коноплі, які зірвав та перевіз гужовим транспортом до місця свого проживання в АДРЕСА_2 та висушивши, вживав їх як лікарський засіб.
03 лютого 2010 року підсудний подрібнив висушені ним рослини коноплі та зберігав їх як лікарський засіб без мети збуту, 111,4 г. він незаконно збув легендованій особі ОСОБА_3, а решту продовжував зберігати.
11 лютого 2010 року працівниками міліції в ході проведення обшуку за місцем проживання підсудного в селі Рожнівка по вулиці Першотравнева, 46 було виявлено та вилучено в приміщенні господарського сараю в металевій ємкості на половину наповненій вівсом, прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження. При проведенні експертного дослідження від 22.02.2010 року встановлено, що надана на експертизу речовина має анатомо-морфологічні ознаки рослин роду коноплі, містить наркотично активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабідол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом ( марихуаною).
Маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 190,415гр., маса каннабісу наданого на попереднє дослідження становила 190,619гр.
03 лютого 2010 року в ході проведення оперативної закупки по виявленню та документуванню фактів незаконного обігу наркотичних засобів, яка здійснювалась працівниками Ічнянського РВ УМВС за місцем проживання підсудного в АДРЕСА_2 було встановлено, що біля 17год. 30хв. він незаконно збув легендованій особі ОСОБА_3, що приймав участь в оперативній закупці, наркотичні засоби у вигляді подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом коноплі вагою 111,4 г., отримавши за це в якості оплати 300 гривень.
Згідно висновку хімічної експертизи № 116 від 23.02.2010 року видана ОСОБА_3 речовина рослинного походження у вигляді подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом коноплі вагою 110,9г. висушена, містить наркотично-активний компонент каннабісу тетрагідроканнабідол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом.
Маса канабісу надана на попереднє дослідження становила 111,4 грам.
11 лютого 2010 року біля 17 години 50 хвилин ОСОБА_2 за місцем проживання незаконно збув легендованій особі ОСОБА_3, що приймав участь в оперативній закупці наркотичні засоби у вигляді подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом коноплі вагою 84,691 грам, отримавши 200 гривень.
Згідно висновку хімічної експертизи № 119 від 23.02.2010 року видана ОСОБА_3 речовина рослинного походження у вигляді подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом коноплі вагою 84,528 грам висушена, містить наркотично-активний компонент каннабісу тетрагідроканнабідол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом (марихуаною).
Маса каннабісу надана на попереднє дослідження становила 84,691 грам.
В апеляції та до поповненнях до неї прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність його винуватості у інкримінованих злочинах, просив вирок суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та призначити засудженому покарання без застосування статті 75 КК України, вважаючи, що суд при призначенні покарання не врахував, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин та середньої тяжкості з корисливих мотивів.
Також, вказав, що додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті є обов’язковим, і у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки в статті 77 КК України наведений вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.
Крім цього прокурор порушив питання про перекваліфікацію дії засудженого ОСОБА_2 з частини 2 статті 309 КК України на частину
1 статті 309 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, захисника, засудженого, котрі вважали законним вирок суду в частині застосування статті 75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих злочинів є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких суд першої інстанції дав у вироку.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин події злочину, дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом за частиною 2 статті 307 КК України, правильно.
Згідно з вироком, суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_2 за частиною 2 статті 309 КК України, як незаконне зберігання, придбання, перевезення та виготовлення наркотичних засобів, повторно, без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 307 КК України.
Проте відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, відповідальність за які передбачено ст.ст. 308, 307, 309 КК України, але не утворюють ознаки повторності, передбаченої частиною 2 статті 307 або частини 2 статті 309 КК України.
Оскільки в даному випадку засуджений вчинив не окремі злочини щодо різних наркотичних засобів, а один продовжуваний злочин, його дій слід кваліфікувати за частиною 1 статті 309 КК України.
Призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог статті 65 КК України урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, є особою похилого віку та інвалідом 3 групи і дійшов обґрунтованого висновку про звільнення його на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Разом з тим суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, неправильно застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно статті 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Наведений у статті перелік є вичерпним і не передбачає призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин вирок у цій частині підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2010 року, задовольнити частково.
Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від
17 травня 2010 року, щодо ОСОБА_2, змінити.
Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з частини 2 статті 309 КК України на частину 1 статті 309 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за частиною 1 статті 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
За частиною 2 статті 307 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років без конфіскації майна.
На підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років без конфіскації майна.
У відповідності до вимог статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язок періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В решті цей вирок залишити без зміни.
СУДДІ:
Карнаух А.С. Навозенко Л.С. Баглай І.П.