Справа № 2а-382/10

                                                      П О С Т А Н О В А

                                                               Іменем України

16 липня 2010 року                                                                Іршавський районний суд

                                                                Закарпатської області

В складі головуючої судді – Даруда І. А.

при секретарі – Матіко О.Д.

                                                            за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Хустського ОВ ВДАІ старшого сержанта міліції Тиводар Василя Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

.

В С Т А Н О В И В :

21.05.2010 року : ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що   постанови, 11.05.2010 року о 16.50. він керував автомобілем НОМЕР_1 в с. Липча по вул.. Головна та перевищив швидкість більше ніж на 20 км./год.. рухався зі швидкістю 92 км. швидкість вимірювалась приладом швидкості руху «РАДІС №2107». При зупинці його працівниками ДАІ, показати покази приладу «Радіс 2107, яким вимірювалась швидкість на його прохання проігнорували, він відповів, що не перевищував швидкість, якщо немає чим доказати, що саме він перевищив швидкість, а не автомобіль який рухався перед ним. У відповідь від працівника ДАІ він нічого не почув, після чого на відносно нього склали протокол та винесли постанову про притягнення його в якості правопорушника за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП, права йому не роз"яснили, пояснень відбирати не хотіли, свідків, які сиділи в автомобілі разом з ним опитати також не хотіли.            Він попросив у працівників міліції, щоб вони при складанні протоколу вказали свідків, які можуть підтвердити його покази чи покази працівників ДАІ, на таке прохання працівником міліції було не відреаговано.  

  В результаті чого  відносно нього було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 300 00 грн. за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Звідти інспектором було порушено і його права, а саме він не роз'яснив йому права та не надав можливості надати письмові пояснення, передбачені ст.268 КУпАП. а стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, що було порушено при винесенні вказаної постанови. Вищевказане є грубими порушеннями працівниками ДАІ, які призводять до неправильного ґрунтування по справі та унеможливлюють до повного та всебічного дослідження доказів по справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Швидкість руху вимірювалась приладом РЛДІС 2107, який не має фото та відео фіксації об'єкту вимірювання. Фактично йому співробітником ДПС, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби - то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді, виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох метрах від його автомобіля або рухався по зустрічній смузі. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд та на зустріч йому рухались інші автомобілі і можливо припустити, що вимірювана та продемонстрована на приладі швидкість належить одному з них. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Також слід зазначити, що вимірювання швидкості проводилось за таких погодних умов як туман, який супроводжується високою відносною вологістю повітря. А згідно своїх технічних характеристик, прилад РАДІС не може використовуватись при високій відносній вологості повітря, і данні отриманні в таких умовах, взагалі не можуть бути доказом.

Після оформлення протоколу та постанови він отримав копії цих документів, прочитати щось, а тим паче зробити наступні копії з них вкрай важко, так як інспектор використовував копіювальний матеріал сумнівної якості. Це унеможливлює подальше оскарження постанови і цим самим позбавляє його прав наданих йому чинним законодавством України а саме ст.287КпАП України.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати.

Дії інспектора ДПС не відповідають вимогам Закону України «Про міліцію», обов'язками працівників міліції є насамперед: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, в свою чергу як вияснилось працівник міліції хотів незаконно скласти протокол про подію, яка взагалі не мала місця.

Складена Постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затв. наказом МВС N185 від 22.02.2001 р.), що є грубим порушенням.  

У зв'язку з тим, що постанова по справі винесена 01.03.2010 року а надіслана йому 12.03.2010 року, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на конверті з вказаною датою відправки 12.03.2010 року, а отримана ним 16.03.2010 року, просить поновити строк для оскарження вищевказаної постанови. Постанову серії АО №087463 від 11.05.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255,00 гривень визнати незаконною та скасувати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.  

Відповідач Тиводар В. В. в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи його належним чином повідомлено, про причини неявки суд не повідомив. В порядку ст..128 ч.4 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відносно скаржника винесено постанову про накладення адміністративного штрафу в сумі 255,00 грн. за перевищення встановленої швидкості руху, яка була винесена інспектором ДПС Хустського ОВ ВДАІ ст. сержантом міліції Тиводар В.В. Ш видкість вимірювалась приладом швидкості руху «РАДІС №2107». При зупинці позивача працівниками ДАІ, показати покази приладу «Радіс 2107, яким вимірювалась швидкість на його прохання проігнорували і склали протокол та винесли постанову про притягнення його в якості правопорушника за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП.

В порушення ст.. 268 КУпАП позивача не було зупинено працівниками ДАІ і не роз’яснено йому права, не надано йому можливості надати пояснення, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

На прохання при складанні протоколу вказати свідків, які можуть підтвердити його покази чи покази працівників ДАІ працівником міліції було також проігноровано.  

Розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати.

Дії інспектора ДПС не відповідають вимогам Закону України «Про міліцію», обов'язками працівників міліції є насамперед: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, в свою чергу як вияснилось працівник міліції хотів незаконно скласти протокол про подію, яка взагалі не мала місця.  

Відповідно до пп.12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006р. N 1111), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.  

 Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 р. N1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.  

За таких обставин справи суд вважає, що постанову серії АО №087463 від 11.05.2010 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст..ст.7, 71, 62, 160, 161-163 КАС України, ст..247 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серії АО №087463 від 11.05.2010 року. Скасувати постанову інспектора ДПС Хустського ОВ ВДАІ старшого сержанта міліції Тиводар Василя Васильовича серії АО №087463 від 11.05.2010 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 255, 00 гривень., закрити справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1.

            Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього кодексу – з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду.      

Суддя :                                                           І. А. Даруда