Справа № 2-1043/2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

    23 липня 2010 року                                                                          м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., при секретарі Собєщанській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздравниця» «Клінічний санаторій «Примор’є»» для дітей з батьками до ОСОБА_1, треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Астарта»», Сакська районна філія Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»» про відшкодування матеріальної шкоди,

Встановив:  

    У грудні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 30 квітня 2007 року з вини відповідача сталося ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він керував, та автомобіля ГАЗ-2705, реєстраційний НОМЕР_3, який належить позивачу. Унаслідок ДТП автомобілю позивача заподіяні механічні пошкодження на суму 18 751,62 грн.. Сакською районної філією ВАТ «Страхова компанія «Астарта»», якою була застрахована ци -вільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 і ОСОБА_1, була частково відшкодована завдана винною особою шкода в сумі 9 824,82 грн.. Для здійснення відновлювального ремонту позивачем було перераховано підприємцю ОСОБА_3 сумі 18 751,62 грн.. Зважаючи на наявність різниці між сумою завданої шкоди та сумою сплаченою страховою компанією, а це 8 927 грн., просить суд стягнути вказану суму з відповідача на підставі ст. 1194 ЦК України.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позов у повному обсязі та пояснив, що саме відповідач має відшкодувати різницю між виплаченою страховою сумою та дійсною сумою завданої шкоди. Крім того, зазначив, що будь-яких майнових претензій до страхової компанії немає.      

    Представник позивача ОСОБА_5 підтримав заявлені вимоги.

    Відповідач проти задоволення позову заперечував.

    Представник відповідача ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував та пояснив, що відповідач не повинен відшкодовувати відповідачу матеріальну шкоду, оскілки завдана шкода не перевищує ліміту відповідальності страховика.

    Представник третьої особи ВАТ «Страхова компанія «Астарта»» ОСОБА_7 при розгляді справи покладався на розсуд суду та пояснив, що позивачу страхове відшкодування було виплачено на підставі висновку експерта наданого за заявою компанії.    

    Представник третьої особи Сакської районної філії ВАТ «Страхова компанія «Астарта»» до суду не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.        

    Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підставах.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З постанови судді Сакського міськрайонного суду АР Крим від 10 серпня 2007 року слідує, що ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення в вигляді штрафу у сумі 17 грн. за скоєння 30 квітня 2007 року ДТП за його участю та автомобіля ГАЗ-2705, реєстраційний НОМЕР_3.

Відповідно з вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 07 жовтня 2008 року ОСОБА_8 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, із застосовано ст. 75 КК України.

З полісу № ВВ/1103744 слідує, що Сакська районна філія ВАТ «Страхова компанія «АСТАРТА»» застрахувала цівільно-правову відповідальність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з лімітом відповідальності  25 500 грн. та фриншизою 510 грн..

З висновку № 0036/07 від 10 травня 2007 року вбачається, що матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля ГАЗ-270500, реєстраційний номер НОМЕР_2, у результаті його пошкодження, станом на дату оцінки складає 15 198,60 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування зношення складає 18 501,62 грн., з урахування зношення складає 15 198,60 грн..

Як пояснив представник позивача ОСОБА_4 зазначене дослідження було проведено за заявою ОСОБА_8, оскільки страхова компанія у встановлені законом строки не призначила експерта.

З висновку № 21 від 31 травня 2007 року вбачається, що вартість матеріальна шкода, завданої власнику автомобіля ГАЗ-270500, реєстраційний номер НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, що мало місце 30 квітня 2007 року, с технічної точки зору складає 10 334,82 грн.

Як пояснив представник третьої особи ВАТ «Страхова компанія «АСТАРТА»» ОСОБА_7 необхідність у проведені зазначеного дослідження була викликана наявністю сумнівів з приводу надано позивачем висновку № 0036/07 від 10 травня 2007 року щодо дійсного розміру завданої шкоди.

З пояснень представника позивача ОСОБА_9 та представника третьої ВАТ «Страхова компанія «АСТАРТА»» слідує, що між ними виникли певні непорозуміння з приводу розміру завданої шкоди, однак ці неузгодженості між сторонами вирішені не були ні шляхом переговорів, ні шляхом вирішення спору в судовому порядку.

Зі страхового акту № 8а-07 від 10 вересня 2007 року слідує, що прийнято рішення про виплату позивачу страхової суми, з урахуванням франшизи, у розмірі 9 824,82 грн..

Вказана виплата підтверджена платіжними дорученням № 335 від 17 вересня 2007 року.

Пунктом 36.2. ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє  таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Отже, позивач зазначеним вище правом не скористався, фактично погодився з розміром визначеної та сплаченої страховою компанією шкоди.  

З виписок з розрахункового рахунку позивача за 21 червня 2007 року слідує, що позивачем перерахована на рахунок підприємця ОСОБА_3 сума 18 751,67 грн. для проведення ремонту пошкодженого автомобіля.

 Згідно зі ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобо-в'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Відповідно з ч.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

    Судом встановлено, що шкода завдана майну позивача неправомірними діями ОСОБА_1 не перевищує ліміт відповідальності страховика, а саме  25 500,00 грн., а тому останній не зобов’язаний сплатити потерпілому різницю між отриманою страховою виплатою та розміром завданої шкоди.  

          У ст. 1194 ЦК України законодавець передбачив обов’язок застрахованої особи сплати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, у даному випадку, яка має перевищувати 25 500 грн..

На підставі викладеного, відповідно зі ст. 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд      

Вирішив:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                  Смолій  А.М.