Судове рішення #10235484

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

                                               УХВАЛА

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„29” червня 2010 року                                                                             м. Одеса  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого                       Виноградової Л.Є.,

суддів                                  Гайворонського С.П., Кононенко Н.А.,

за участю секретаря          Макаркіна А.К.,                                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2009  року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010  року про роз’яснення рішення суду, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010  року про відмову в ухваленні додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1  до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф» (далі – ОСББ «Люстдорф») про визнання прав порушеними, заборону вимагати будь-які кошти без договору та вчиняти будь-які дії, та визначити частку в праві спільної часткової власності , -

                                                                ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 пред’явив позов до ОСББ «Люстдорф» про визнання його прав з боку ОСББ «Люстдорф» порушеними, заборону відповідачу вимагати від нього будь-які кошти без договору та його письмової згоди, вчиняти будь-які дії відносно його власності, визначити його частку в праві спільної часткової власності на будинок ОСББ «Люстдорф» АДРЕСА_1.

    Посилаючись на те, що ОСББ «Люстдорф» не законно вимагає від нього сплату житлово-комунальних послуг, що він може брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті обов’язкових платежів, позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд стягнув с ОСОБА_1 на користь ОСББ «Люстдорф» витрати на правову допомогу 1672, 50 гривень.

    20 квітня 2010 року ОСОБА_1 подав заяву про роз’яснення судового рішення, вважаючи, що рішення є незрозумілим, а також надав заяву про постанову додаткового рішення, оскільки судом не постановлене рішення ні з одної його позовної заяви.

    Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010  року в задоволені заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення відмовлено.

    Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010  року в задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, ухвали суду про роз’яснення рішення, ухвали суду про відмову ухвалення додаткового рішення  з посиланням на те, що судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

              Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

    Згідно до вимог ст. 213 ЦПК України   рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 „Про судове рішення у цивільній справі”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами  матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

    Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені  в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

    Судова колегія вважає, що рішення суду не відповідає цим вимогам, оскільки судом першої інстанції порушені вимоги процесуального права – суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

    Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір
позовних  вимог,  відмовитися  від позову,  а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

    З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2010 року за № 7938 ОСОБА_1 подав заяву про зміну позову, але суддя наклав резолюцію «до справи не залучати, так як вже дебати» (а.с. 205-208).

    Між тим, із звукозапису та журналу судового засідання від 22 лютого 2010 року вбачається, що суд не закінчив з’ясування обставин та перевірки їх доказами і не перейшов до судових дебатів, а тільки обговорював питання про можливість переходу до судових дебатів і задовольнив клопотання представника ОСОБА_1 про перерву до 12 квітня 2010 року (а.с. 143).

    За  таких обставин, суд порушив право позивача на зміну позову і не розглянув всі його вимоги, що є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

    Крім того, суд не встановив в обставини по справі, які правовідносини виникли між сторонами, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тобто не вирішив всі питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення.

            Що стосується ухвали про роз’яснення рішення та ухвали про ухвалення додаткового рішення, судова колегія вважає, що судом порушені вимоги п. 3 ч. 1 ст.220 ЦПК України та п. 3 ст. 221 ЦПК України – заяви ОСОБА_1 розглянути без повідомлення сторін, а саме ОСОБА_1, про час та місця судового розгляду, на що позивач скаржиться.  

    При новому розгляді справи суду необхідно визначитися з характером спірних правовідносин та у залежності від встановленого ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

  На підставі наведеного, керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.5 ч.1 ст.311, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1   задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2009  року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010 року про роз’яснення рішення суду, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 травня 2010 року про відмову в ухваленні додаткового рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але в частині часткового задоволення апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2009  року може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                        Л.Є. Виноградова

         Судді колегії                                                                  С.П. Гайворонський

                                   Н.А. Кононенко

                                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація