АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„18” червня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Кононенко Н.А., Сегеда С.М.,
за участю секретаря Макаркіна А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського бюро судово-медичних експертиз (далі - ООБ СМЕ) про поновлення строку на оскарження наказів, визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення компенсації, стягнення моральної шкоди, стягнення безпідставно утриманих коштів, стягнення безпідставно отриманих грошей ,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року ОСОБА_1 пред’явив позов до ООБ СМЕ про поновлення на роботі, в травні та в червні 2009 року позивач доповнював свої позовні вимоги, остаточно позивач просив поновити на роботі, поновити строк на оскарження наказів та визнати недійсними і скасувати накази № 50-а від 07.09.2008 року, № 31-а від 01.07.2008 року, № 35-а від 14.07.2008 року, стягнути за затримку у виплаті заробітної плати за один місяць в розмірі 5112, 00 гривень, за затримку у видачі трудової книжки за 4 місяці в розмірі 20448, 00 гривень, за незаконне звільнення 50 000, 00 гривень, а загалом в розмірі 75560, 00 гривень, а також стягнути з відповідача 733, 88 гривень безпідставно утриманої частини заробітної плати за телефонні переговори та 200, 00 гривень безпідставно отриманих бюро грошей, які були повернені ним громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Посилаючись на те, що 27.02.2009 року позивач отримав копію наказу № 14-л від 26.02.2009 року про його звільнення з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, а зазначений наказ є незаконним та не містить даних, про те в чому саме він систематично порушував трудовий договір, позивач просив суд поновити його на роботі в якості лікаря судово-медичного експерта Овідіопольського відділення ООБ СМЕ та стягнути всі вищезазначені суми.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.03.2009 року скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави державне мито в сумі 776, 46 грн. та 8 грн. 50 коп., витрти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду з посиланням на те, що судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності
можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відмовляючи в позові, суд обґрунтовано виходив с того, що позивач допустив систематичне невиконання без поважних причин своїх трудових обов’язків а також раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Цей висновок суду підтверджується обставинами справи, наказом ООБ СМЕ № 31-а від 01.07.2008 року (а.с. 50), наказом ООБ СМЕ № 35-а від 14.07.2008 року (а.с. 126-127, 124-125), наказом №. 50-а від 07.09.2008 року (а.с. 41-43), якими ОСОБА_1 об’явлені догани, наказом ООБ СМЕ № 14-л від 26.02.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи (а.с. 84-86), показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не допускав систематичного невиконання без поважних причин своїх трудових обов’язків є неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Судом встановлено, що 23.02.2009 року ОСОБА_16 звернулася зі скаргою до ООБ СМЕ на те, що позивач після складення протоколу пізнавання отримання дозволу на поховання трупу ОСОБА_19 відмовився видати цей труп для захоронення, в зв’язку з чим вона була вимушена звертатися до органів міліцій та прокуратури, в той самий день поступила скарга від ОСОБА_20, який вказував, що ОСОБА_1 не видавав йому труп та висновок про смерть поки він не сплатить 1 250, 00 гривень, що явилося підставою для звільнення позивача, з урахуванням попередніх наказів про дисциплінарне стягнення, за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Посилання ОСОБА_1, що наказом про дисциплінарні порушення застосовані до нього ООБ СМЕ, як до завідуючого відділення, а не до лікаря-експерта спростовуються Положенням про судово-медичного експерта, затвердженим наказом МОЗ України від 17.01.1995 року та посадовою інструкцією лікаря судово-медичного експерта (а.с. 81-82), до того ж, суд прийняв до уваги, що працюючи завідуючим відділення до 28 листопада 2003 року, а з 1985 року експертом, ОСОБА_1 повинен був знати обов’язки і лікаря-експерта (а.с. 79-80).
З твердженням ОСОБА_1 про те, що він вправі був вимагати сплати потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_21, підозрюваними ОСОБА_22, ОСОБА_23 грошей за послуги експерта, тому наказ № 31-а від 01 липня 2008 року є неправильним, судова колегія погодитися не може, оскільки ці твердження спростовуються актом від 03 липня 2008 року (а.с. 51), актом від 20 червня 2008 року (а.с. 52), актом службового розслідування від 22 червня 2008 року (а.с. 53), поданням прокуратури Овідіопольського району Одеської області від 11 червня 2008 року (а.с. 54), листом начальника ООБ СМЕ від 10 липня 2008 року (а.с. 55), наказом ООБ СМЕ № 92-а від 14 листопада 2002 року, Порядком надання платних послуг ООБ СМЕ, де в перелік платних послуг входять тільки не медичні послуги, судово-медичні дослідження по цивільним справам по заявам громадян.
Доводи апеляційної скарги про те, що наказ ООБ СМЕ № 50-а від 07 вересня 2008 року є незаконним, тому що у ОСОБА_1 було велике навантаження по роботі, не є правовою підставою для скасування цього наказу.
До того ж, в наказі вказано і про несвоєчасний виїзд експерта ОСОБА_1 для огляду місця події, відмову ОСОБА_1 від термінового розтину трупів, порушення строків проведення експертиз, низьку якість виконання експертиз (а.с. 56-61).
Крім того, звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно ст. 43 КЗпП України за попередньою одноголосною згодою правомочного виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої був позивач – протокол засідання профкому ООБ СМЕ № 4 від 26 лютого 2009 року (а.с. 65-66, 92-93, 94).
Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_1 діяв правомірно не видавши труп ОСОБА_19 для поховання ОСОБА_16 спростовуються п. 2.1., п. 2.3., п. 3.9. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть ( форма № 106/0), затвердженої Наказом МОЗ України 08 серпня 2006 року № 545.
До того ж, у ОСОБА_16 був дозвіл правоохоронних органів на поховання та протокол упізнання померлого, що підтверджується матеріалами справи, актом службового розслідування від 25 лютого 2009 року (а.с. 88-89) та показаннями свідка ОСОБА_17.
Що стосується заяви ОСОБА_20 про сплату грошей за видачу трупа сестри та висновку про смерть, що явилася також підставою для звільнення ОСОБА_1, то в апеляційній скарзі з цього приводу нема спростування рішення суду в цій частині.
Твердження апеляційної скарги про «безпідставність не поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючого ООБ СМЕ», то такий позов заявлений не був і судом не розглядався.
Разом з тим, слід зазначити, що судом не правильно застосовані норми п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» й тому зроблено невірний висновок щодо стягнення державного мита з позивача.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити, з рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року виключити висновок про стягнення с ОСОБА_1 в доход держави державного мита в сумі 776, 46 гривень та 8,00 гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Л.Є. Виноградова
Судді колегії підпис Н.А. Кононенко
підпис С.М. Сегеда
З оригіналом згідно,
Суддя апеляційного суду
Одеської області Л.Є. Виноградова