АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„15” червня 2010 року                                                                                                м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого                       Виноградової Л.Є.,

суддів                                  Гайворонського С.П., Сегеди С.М.,

за участю секретаря          Макаркіна А.К.,                                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право на жилу площу, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2005 року позивачі звернулися з позовом до   ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право на жилу площу.

    При цьому вказували, що ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_1, в якій проживають та зареєстровані позивачі та малолітній син ОСОБА_4 – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Посилаючись на те, що ОСОБА_5 ніколи в вказаній квартирі не проживала, в 2000 році шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був розірваний, відповідачка виїхала у Туреччину, вийшла заміж, її місто проживання позивачам невідоме, а також вони не можуть оформити субсидію  і їм надлишково нараховуються платежі за газопостачання та водопостачання, позивачі просили задовольнити їх позов.  

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року зазначений позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд посилаючись на те, що судом були порушені норми процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад 6 місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або в зв’язку з навчанням – протягом усього часу навчання, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом 6 місяців з дня закінчення строку.  

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідачка більш п’яти років на спірній жилій площі без поважних причин не проживала, не оплачувала комунальні послуги, а також за користування квартирою.

Цей висновок суду підтверджується обставинами справи, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 11 зв.), листом начальника Ізмаїльського міського відділу управління внутрішніх справ в Одеській області МВС України від 10.03.2005 року, де вказано, що ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 протягом п’яти років не проживає та встановити її місцезнаходження не є можливим (а.с. 10), актом обстеження житлово-побутових умов від 21.01.2004 року складеним директором школи та класним керівником, де навчається ОСОБА_6 про те, що дитина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – ОСОБА_6  проживає з батьком та бабусею без матері (а.с. 6)

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 не сповіщена про слухання справи згідно ч. 9 ст. 74 ЦПК України, тобто через оголошення в пресі, оскільки ці вимоги передбачені ЦПК України, який прийнятий 23.05.2005 року, а введений в дію з 01.09.2005 року, а на час розгляду справи діяв Кодекс від 18.07.1963 року, ст. 96 якого не передбачала сповіщення в пресі, а було достатньо відомості службовою особою виконкому Ради народних депутатів за місцем знаходження майна відповідача, останнього відомого місця перебування про те, що вручити повістку адресатові не можливо через його відсутність тому не є підставами для скасування рішення суду.

В підтвердження належного сповіщення ОСОБА_5 про слухання справи в матеріалах справи є акт директора КП «Жилсервіс-4» від 03.02.2005 року, складений головним бухгалтером, паспортисткою, мастером про те, що ОСОБА_5 не проживає на спірній жилій площі та місце її знаходження не відоме (а.с. 5).

Доводи скарги спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування справедливого та правильного по суті судового рішення.

Крім того, мати ОСОБА_5, яка представляла її інтереси в засіданні суду підтвердила, що дійсно її дочка виїхала до Туреччини з метою працевлаштування та одружилась 31.12.2003 року з громадянином ОСОБА_9 Туреччини, позову про вселення на спірне житло не заявляла, заявами про перешкоджання їй в користуванні спірної жилої площі до органів МВД, прокуратури не зверталася, на спірній жилій площі з моменту її отримання не проживала.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

  УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.    

Головуючий суддя                                                                 Л.Є. Виноградова

Судді колегії                                                                          С.П. Гайворонський

                                                                                              С.М. Сегеда